Пропоную проаналізувати і розв’язати задачу «Садівник-художник»
https://www.eolymp.com/uk/problems/17

Умова:

Після посадки дерев садівнику потрібно їх пофарбувати. У його розпорядженні є фарба трьох кольорів: біла, синя і помаранчева. Скількома способами він може пофарбувати N дерев, якщо ніякі два однакові кольори не можуть бути поруч?

Вхідні дані:

Кількість дерев N (1 ≤ N ≤ 50).

Вихідні дані:

Кількість способів фарбування.

Приклад:

Вхідні дані:

3

Вихідні дані:

12

Пропоную не звертати увагу на сам факт необхідності фарбування щойно посаджених дерев, тим більше фарбами. Давайте спробуємо розглянути не біологічну дикість, а математичну суть задачі.

У людей, що вивчають комбінаторику є відповідні формули, використання яких робить розв’язок такого роду задач ефективним і елегантним. Але можна спробувати знайти рішення «хлопським розумом»,  або якщо сучасною мовою, «з використанням логіки і критичного мислення».

Припустим, що у нас одне дерево. Скількома способами його можна пофарбувати? Трьома. Тобто це одне дерево можна пофарбувати білою (Б) фарбою – це один варіант. Або синьою (С) – це другий варіант. Або помаранчевою (П) – третій варіант. Отже, при N = 1 відповідь на нашу задачу – три.

Далі припустим, що у нас два дерева. Скількома способами їх можна пофарбувати так, щоб два кольори не були поряд?

Розпишемо всі варіанти для двох дерев:

БС – це дерева пофарбовані білою і сильною фарбою.

Розписуємо:

1) БС
2) БП
3) CБ
4) СП
5) ПБ
6) ПС

Звернемо увагу, що варіанти БС і СБ  ми зараховуємо як різні способи. І у нас виходить шість способів.

Для трьох дерев відповідь є в тестовому прикладі задачі.

Можна спробувати спіймати формулу залежності результату від початкового N:

1  >> 3

2  >> 6

3  >> 12

Бачимо очевидне подвоєння попереднього значення результату. Для олімпіадного програмування, коли на вивід формул часу небагато, багато хто просто скористається циклом, що певну кількість разів подвоїть попереднє значення змінною, наприклад, так:

n = int(input())

s = 3

for _ in range(1, n):

    s *= 2

print(s)

До речі, цей код здає задачу на 100%, але для допитливого «хлопського розуму», незважаючи на стать його носія, було б класно вивести формулу, яка б розв'язала дану задачу не циклом, що довго і негарно, а за один раз – елегантно і «вау!». Ну, повинен же бути такий спосіб? Повинен і є.

Ще раз відношення вхідних і вихідних даних:

1  >> 3

2  >> 6

3  >> 12

Спробуйте зловити формулу. Вивести, написати, підібрати. Як вийде. Нехай на це піде година. Або день чи тиждень. Але спробуйте. Покрутіть. І не читайте обговорення цієї задачі на сайті eolymp.com – там один учасник цю формулу відкрито написав. Не підглядайте туди.

Для перевірки вашої формули можна просто здати задачу на сайті eolymp.com

Формулою - швидко і гарно,  можна увесь розв’язок умістити в один рядок.

Виведіть формулу, здайте задачу, ну і вже потім, з задоволенням від себе, перегляньте цю саму формулу на екциклопедії цілочислових  послідовностей,  ось тут:

https://oeis.org/A007283

Успіхів!

Розв’яжемо задачу «Гарне число»

https://www.eolymp.com/uk/problems/7817

 Умова:

«Гарним» будемо вважати число, що складається лише з непарних цифр. Наприклад число 157953 гарне, а число 2452117 ні. Необхідно з'ясувати, скільки існує n - значних гарних чисел.

Вхідні дані

Одне ціле невід'ємне число n (1 ≤ n ≤ 20).

Вихідні дані

Вивести кількість гарних чисел.

Приклад

Вхідні дані 

4

Вихідні дані

625

Розпочнемо з аналітики.

Якщо числа одноцифрові, тобто n = 1, то таких чисел десять: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.  Серед них гарних буде п’ять: 1, 3, 5, 7, 9.

Якщо числа двоцифрові, тобто n = 2, то таких чисел всього дев’яносто, від 10 до 99. За допомогою листочка і ручки можна за незначний час порахувати кількість гарних чисел – їх буде 25.

При n = 3 можна також порахувати кількість гарних чисел за допомогою листочка, але то ліньки, бо тризначних чисел аж 900.

При n = 4 ми вже маємо відповідь з тестового прикладу задачі, тому можна спробувати зловити формулу залежності n і результату:

1  >> 5

2  >> 25

3  >> ?

4  >> 625

Якщо ви вже бачите тут формулу – чудово, здавайте задачу. Якщо не бачите, давайте спробуємо порахувати кількість гарних чисел для n = 3.

Уточнимо задачу.

Нам потрібно перебрати всі числа від 100 до 999 і в кожному числі визначити, чи складається число лише з непарних цифр. Звичайно, за допомогою циклу можна перебрати всі числа, за допомогою вкладеного циклу перебрати цифри кожного числа. Але якщо писати на Python, то повинно бути більш гарне і стильне  рішення ніж перебір вкладеними циклами.

Пропоную скористатися множинами — структурами даних, що містять невпорядковані елементи, які не повторюються. Давайте кожне число з діапазону 100…999 переведемо в множину, таким чином позбавимося повторів цифр в числі. А далі порівняємо цю множину з множиною непарних чисел. Якщо множина конкретного числа менше або дорівнює множини непарних чисел, то це буде означати, що число складається лише з непарних чисел.

Для незнайомих з множинами, на «Плетиві» є відповідний довідник, побудований по принципу «менше тексту, більше прикладів».

За допомогою наступного коду з використанням множин ми зможемо визначити кількість гарних тризначних чисел:

count = 0

odd = {'1','3','5','7','9'}

for number in range(100,1000):

    digits = set(str(number))

    if digits <= odd:

        count +=1

print(count)

Відповідно, зловити формулу тепер стає простіше:

1  >> 5

2  >> 25

3  >> 125

4  >> 625

Якщо так і не видно формули, то звертаємось до екциклопедії цілочислових послідовностей, де в перших рядках і бачимо шукану формулу:

https://oeis.org/A000351

Успіхів!

На гуртку i7, граємося математикою:

— Назвіть найбільший спільний дільник чисел 12 і 18?

— Шість.

— Добре, напишіть код що це визначить.

— print(math.gcd(12,18))

— Добре, назвіть найменше спільне кратне цих 12 і 18. Тобто НСК.

— Тридцять шість.

— Добре. Пишіть код, що це визначить.

— print(math.lcm(12,18))

— Ой, а ви де це взяли?

— ChatGPT підказав, у Python з версії 3.9

— Ну, тоді у нас сьогодні версія 3.8 і ChatGPT – гріх. Шукаємо НСК в нових умовах ))

Хотів пошуткувати зі штучним інтелектом.
Тепер відчуваю себе першокласником, якого поставили в куток за дурні запитання ))

Одного чудового ранку понеділка три друга – Вова, Петрик і Степан знайшли скарб з  цукерками. Кожен в цей день з’їв купу цукерок, а дослідник Петрик записав всі кількості в зошит, бо йому було цікаво дізнатися загальну кількість цукерок у скарбі.  У вівторок і середу щасливі дні продовжилися і хлопці радісно споживали смакоту. Але в четвер на перманентно-радісні обличчя хлопців звернула увагу Оленка.  За допомогою різноманітних і не завжди коректних методів впливу вона дізналася про скарб і швидко сформувала у хлопців комплекс провини на предмет «треба було ділитися». Починаючи від четверга Оленка також взяла участь у смачних дегустаціях. В неділю цукерочний скарб вичерпався. Оленка заявила хлопцям, що вона в цій історії – постраждала сторона, бо почала брати участь у щасті лише з четверга, коли всі інші раділи вже на повну. Петрик дістав зошит, і порахував на Python кому скільки дісталося цукерок:

names = ['Вова', 'Петрик', 'Степан', 'Оленка']

vova = [15, 20, 22, 7, 12, 23, 16]

petryk = [13, 14, 12, 11, 13, 12, 9]

stepan = [12, 2, 13, 14, 15, 16, 17]

olenka = [29, 30, 31, 28]

sweets = [sum(vova), sum(petryk), sum(stepan), sum(olenka)]

print(names)

print(sweets)

Проста і гарна програма видала чесну статистику:

['Вова', 'Петрик', 'Степан', 'Оленка']

[115, 84, 89, 118]

Розумна Оленка переглянула код програми, результат, і, звичайно, все зрозуміла. Але вирішила пошуткувати і включила режим «я – дівчинка, я в цифрах не розуміюсь, мені намалювати краще».  Петрик колись давно, ще коли не було ChatGPT читав, що для неймовірно популярної мови Python написано величезне море бібліотек. Відповідно, щось повинно бути і для візуалізації даних, це ж популярна задача. Петрик продовжив дослідження і здивовано дізнався, що для візуалізації на Python давно існує бібліотека Matplotlib, але ще більш цікавим для Петрика був факт, що не треба возитися з встановленням цієї бібліотеки в свій локальний Python, розбиратися з PIP та іншими деталями. Достатньо в коді свої програми на Replit вказати використання зовнішньої бібліотеки. І розумний Replit самостійно розбереться з її підключенням і всіма необхідними налаштуваннями.  Відповідно, щоб для Оленки зробити картинку-діаграму треба дописати в програму Петрика всього ТРИ рядочка.

import matplotlib.pyplot as plt

names = ['Вова', 'Петрик', 'Степан', 'Оленка']

vova = [15, 20, 22, 7, 12, 23, 16]

petryk = [13, 14, 12, 11, 13, 12, 9]

stepan = [12, 2, 13, 14, 15, 16, 17]

olenka = [29, 30, 31, 28]

sweets = [sum(vova), sum(petryk), sum(stepan), sum(olenka)]

print(names)

print(sweets)

plt.pie(sweets, labels=names, autopct='%.0f%%')

plt.show()

Яка краса! – сказала Оленка. Після чого вся компанія почала ще більше поважати Replit і знову-таки радіти Пайтону. Треба, — сказав Петрик, — знайти відповідну бібліотеку і порахувати вірогідність знаходження ще одного скарбу з цукерками. Це ж Python, обов’язково повинно на цю тему щось бути!

У вірусному YouTube-відео дослідник Sasha Ternopolskiy, без аналізу вольт-амперних характеристик світлодіода спаяв кілька простих пристроїв, що складаються з двох пальчикових батарейок і трьохвольтового світлодіоду. Спаяв і став досліджувати — скільки ці пристрої будуть світити без виключення. Згідно його відео – вистачило більше ніж на рік. Він назвав свій виріб тернопільською свічкою. В даній статті я буду називати цей пристрій електросвічкою.  

В коментарях під відео люди з відповідною освітою поміряли струми і напруги і не здивувались. Річ в тому, що під час роботи такої електросвічки напруга на батарейках падає, струм і яскравість горіння світлодіоду також падають. Святлодіод горить менш яскраво, але горить. При цому дуже мало споживає, тому може горіти довго. Навряд чи цей пристрій можна назвати ліхтариком, скоріше — маяком.

Пару таких свічок горить в мене вдома, вже більше двох місяців цілодобово. Біля двох десятків ми з учнями повісили в шкільне бомбосховище. Діти логічні, самі вишукували важливі місця розташування, крім того, саме учні-програмісти придумали поставити біля виходів зі сховища такі електросвічки з синім кольором світла. По принципу – якщо ти в бомбосховищі бачиш синій маяк – то цє вихід. Все через те, що синій колір світла  відрізняється від кольору інших електросвічок і кольору ліхтарів смартфонів. Нічого більше синім кольором не світить. Якщо не буде світла в бомбосховищі, то до запуску генератора електросвічки не дадуть відвідувачам стукнутися головою об шо не треба. Електросвічки також установлені в туалетах шкільного бомбосховища. 

Працюють вони в сховищі, не виключаючись, цілодобово більше двох місяців також. Світлодіод в них запаяний, обслуговування і включення вони не потребують.  Саме такий тип свічок я рекомендую для використання в якості маяка. Як один з варіантів – щоб діти не боялися виключення світла. Звичайні свічки більш небезпечні, особливо дітям. Електросвічки до того ж є дешевшими. Звичайно, дуже малим дуже дітям не можна такий пристрій давати, щоб не відламали і не ковтнули світлодіод.

Такі електросвічки можуть дуже допомогти нашим людям на тих територіях, де немає електрики. А якщо малі діти вдома? Або лежачі хворі? Свічка, що працює місяцями — дуже згодиться. Волонтери ж можуть завезти що завгодно куди завгодно.

Електросвічку можна носити просто в кишені. Світло виключають будь де, під’їзди теж темні.  Виймаєш з кишені – вона світить, не займаєшся в темряві її включенням. Поклав в zip-пакет, щоб ні за що не чиплялася та носи в кишені. Ось так:

А який романтично-практичний подарунок така електросвічка  — цікавій дівчині! Це не просто лайфхак, так можна собі життя влаштувати. Дарую ))

Я запропонував таку електросвічку військовим. Поставили вимогу – свічки повинні виключатися і мати можливість миттєвого виключення. Логічно. Відправив першу партію. Сказали, що влаштовує. Через волонтерів почав робити на інші підрозділи. Різні типи. Аналізую зворотній зв’язок – кажуть, що корисний пристрій.

В даній статті я хочу розказати все детально і з цінами. Настільки детально, щоб практично кожен міг такий пристрій зробити, в першу чергу військовим.  Це нескладно. Діти в школі роблять.

Починаємо з батарейок.  Нам треба пальчикові батарейки. Вони бувають двох розмірів – AAA, які називають міні-пальчикові, і трохи більші за розміром – пальчикові. Вони мають офіційне маркування: AA. Я беру в роботу більші з цих батарейок, вони мають більшу ємність. Отже, тип батарейок обрали – АА, на них так і написано - AA.

Тепер з внутрішнім наповненням. Якщо коротко, батарейки AA бувають сольові і лужні. Лужні називаються англійською alkaline battery. Лужні батарейки мають, згідно відкритих даних, значно більшу ємність, тому рекомендую саме їх — лужні (можна казати алкалайнові) батарейки розміру АА.

Скільки вони коштують? Я в своєму місті знайшов Enerlight і VIDEX за 12 гривень/штука, Energizer  біля 20, а в АТБ  побачив Generator ENERGY в пакуванні шість штук, це найдешевший варіант. Виходить біля 9 гривень за батарейку.  Знайти недорогі батарейки —  важливо, коли виробляти багато пристроїв власним коштом. Алкалайнова батарейка зазвичай важча за сольову, важить близько 24 грамів.

Батарейки купили. Щоб робити більш-менш надійні пристрої для військових, неправильно складати електросвічки з сірникових коробок, треба спробувати зробити більш надійно, наприклад, паяти.

Я використовую для паяння електросвічок простий паяльник на 40 Вт, звичайний, з базару, харківський. Якщо купувати новий, то, мабуть сьогодні 200-300 гривень. Що ще треба?

Каніфоль для паяння не дуже дорого коштує, попитайте в магазинах господарських товарів. Мабуть, пару десятків гривень. Я не купував, у мене багато є.

Окреме питання – припій. Тут є певна проблема. Зараз в магазинах дуже багато припою, який звичайний паяльник не розплавляє. Припій з високою температурою плавлення. І здивований паяльщик не розуміє що відбувається – він не може паяти щойно купленим припоєм. Просто треба купити інший.

Як купити правильний припій? Треба консультуватися в магазинах або у тих, хто розбирається – у ремонтників, наприклад. Я купую припій, частіше за все, в Китаї, так дешевше. При купівлі звертаю увагу на відгуки користувачів і кількість продажів у продавця. І обов’язково звертаю увагу на температуру плавлення припою. Останній раз купував з температурою плавлення 183°C. Паяльник його чудово плавить і паяння виходить нормальне. В Китаї по грошах це виходить близько 150 гривень за 100 грамів припою разом з каніфоллю. Таким паяти зручно. Такий самий припій, що нормально плавиться я купив у своєму місті в кінці 2022 року за 130 гривень (50 грамів).  Теж нормально плавиться, заявлено, що тип припою – POS61.

Світлодіоди можна спробувати купувати на OLX, я купую знову-таки, в Китаї. Ціни різні, але чимало продавців продають приблизно однаково  – близько 50 гривень за 100 штук. Реально соромно, коли деякі намагаються продавати в Україні по 20 гривень за один. Ціну світлодіоду я вам сказав – біля 50 гривень за 100 штук з доставкою з Китаю в Україну.  Чекати посилку з Китаю зазвичай треба 2-4 тижні.  Ключові слова для пошуку, наприклад, на Аліекспрес: «100pcs 5mm led diode». При купівлі звертайте увагу, щоб світлодіод був розрахований на напругу не менше трьох вольт. Струм споживання світлодіода при трьох вольтах — зазвичай 20мА.

Світлодіоди можна купувати двох типів.

Той, що зліва, в якому більше прозорого пластику, дає більш направлене світло, я його ставлю в пристрої для військових. Більш направлене світло – можна використати як ліхтарик.  Світлодіод справа дає більш розсіяне світло, їх я ставлю у  цілодобово включені електросвічки, що використовуються як електросвічка. А купую в даний час лише такі, що на світлині зліва - вони і як невеличкий ліхтарик чудово працюють і як електросвічка.

Батарейки, до речі, погано паяються. Якщо місце пайки подряпати ножом, тоді паяються значно краще. Якщо багато робити, то дряпати вручну – довго і незручно, я купив в господарському магазині таку абразивну цяцю за 20 гривень:

Зарядив її в дріль, так значно швидше і зручніше. Розумні люди підказали, що зветься ця річ - фреза і використовується, зазвичай, для манікюру. Ось дві батарейки, та що справа – подряпана саме такою фрезою.

Там де подряпали – пальцем не беремося, бо палець жирний.

Якщо припій нормальний і з каніфоллю, то торкаємося паяльником подряпаної частини батарейки і припой у вигляді проволоки подаємо в це місце. Як це детально робиться – в інтернеті купа відео, як треба паяти. Отже, батарейки після подряпання паяються нормально:

Пропаювати батарейки треба недовго, бо вони не люблять нагрівання. Паяти треба акуратно, щоб не перемкнути плюс і мінус батарейки, а  то буде коротке замикання, батарейка почне сильно грітися і може навіть вибухнути. Якщо нема досвіду, можна купити захисні окуляри, так буде спокійніше.

Після того, як подряпано і припій нормально пристав, зв’язуємо батарейки скотчем і паяємо перемичку з проводу між плюсом однієї батарейки і мінусом іншої:

Перевертаємо. Якщо електросвічку розраховуємо на цілобову роботу, то запаюємо світлодіода: довгий вивід до плюса батарейки, коротший - до мінусу:

На тому все. Якщо електросвічка готується для військових, або це електросвічка, щоб читати, то вона повинна виключатися. Бо так вона і більш безпечна (для військових) і довше буде яскравою (щоб читати).

Варіант перший: запаюємо один вивід світлодіода, а другий вивід згинємо, щоб скористатися для фіксування  гумкою для грошей (знову ідея з відео Sasha Ternopolskiy):

Ось як з гумкою:

Тут використано дві гумки для грошей. За одну (на фото - червону) можна зачепити електросвічку за цвях або за гілку або ще за щось. Військові розберуться. А друга (жовта) – фіксує притискання другого виводу світлодіоду до батарейки. Ну і якщо жовта гумка порветься, то є резервна. Часто включати і виключати, знімаючи жовту гумку і відгинаючи незапаяний вивід – не дуже бажано, бо з часом відломиться світлодіод в місті пайки. Але виключати можна. Якщо терміново треба виключити – то я рекомендую військовим просто відірвати світлодіод. І вкрай уважно ставитися до світломаскування, щоб така електросвічка  не нашкодила. Про це все написано в невеличкій інструкції, яку додаю до кожної електросвічки.  Кому треба – скачати можна тут.

На світлині – все налаштовано, але електросвічка не горить. Це тому що під незапаяний вивід вставлений запобіжник – складений вдвічі шматок ізоляційної стрічки. Це транспортний захист, так свічка їде до військових. Вже на місті запобіжник військові знімуть.  

Майстер Василь Мельник запропонував більш якісну конструкцію запобіжника. Він використовує в своїх електросвічках запобіжники, виготовлені з пивних пластикових пляшок. Запобіжник у вигляді полоси, вирізаної з пляшки і зігнутий буквою Г примотується до батарейок скотчем. Таким чином, запобіжник не загубиться, він зручний. До того ж він темного, контрасного кольору. Вважаю таку конструкцію запобіжника найкращою. Ось електросвічка з пластиковим запобіжником від Василя Мельника:

Підготовлену електросвічку разом з інструкцією – в zip-пакет і на відправку.

Zip-пакети, до речі, дуже зручні і коштують біля 25 гривень сто штук.

В  лівому верхньому куті останньої світлини -  електросвічка трохи іншої конструкції – зі змінними батарейками. Для неї використовується бокс для батарейок розміру AA, ось такий:

Там, де виходять проводи, зроблено не по військовому, швидко обірветься, клейовий пістолет це може вирішити:

Запаюємо світлодіод, для ізолювання використовуємо термоусадку, продається в електромагазинах, недорого.

Очевидно, що така свічка має свої переваги – немає місця пайки, де через згинання-розгинання може ламатися світлодіод і є можливість замінювати батарейки. В першу чергу це може бути зручно тим, кому треба більш-менш яскраве світло. Або можна будувати такого типу електросвічки з кількома паралельно включеними світлодіодами з використанням колодки:

Або просто запаявши кілька світлодіодів. Два або три. Ось так, наприклад:

Сіли батарейки за пару місяців, дуже впала яскравість – треба просто замінити батарейки на нові. В Китаї такий бокс для батарейок коштує біля 12 гривень за штуку. Колодка, яку можна використати, щоб встановлювати різну кількість світлодіодів - біля 4 гривень.

Пошукові фрази: «Battery holder AA», «Lock Wire Connectors».

Ще одна версія свічок. З вимикачем. В даному випадку достатньо надійно виглядаючий вимикач паяється замість перемички, а світлодіод запаюється обома виводами. Таку електросвічку легко виключити і можна паяти два-три світлодіоди паралельно, створивши трохи ліхтарик. Ціна вимикача, що на фото - біля 4 гривень в Китаї:

Як на мене, одна з найкращих конструкцій з використанням вимикача —  це версія з двома світлодіодами:

Саме таку конструкцію я обрав для постійного виготовлення. Гумка — для того, щоб зачепити цей пристрій за цвях, гілку, ще щось. Коли не треба — можна вимкнути і таким чином значно подовжити час яскравого горіння світлодіодів. Два світлодіода дають непоганий світловий потік, виходить не лише електросвічка, а невеличкий ліхтарик.

Всі ціни в Китаї, що вказані в даній статті включають як товар, так і його доставку в Україну.

Кілька слів про пакування. Для військових електросвічки їдуть різними дорогами, а пристрій достатньо ніжний. Тому раджу пакувати надійно, щоб не відламати світлодіоди. Гарно підходять пластикові банки і судочки.  Якщо є вільне місце, його можна заповнити поролоновими кухонними губками - щоб свічки надійно були зафіксовані в коробці.

Ось такі конструкції на даний час вдалося побудувати на основі ідеї «Sasha Ternopolskiy», саме він мене зацікавив спробувати. Якщо у вас є ідеї вдосконалення електросвічок для військових, пишіть на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , бо одна голова – добре, а далі ви знаєте.

І ще я попрошу розповсюдити цю статтю з дуже простих причин — може є десь такі самі люди, що можуть допомогти іншим, в першу чергу нашим військовим. Волонтери, з якими я співпрацюю кажуть, що таке потрібно. Кажуть на основі зворотного зв’язку на вже передані електросвічки.

Приєднуйтесь!

Анатолій Анатолійович

 PS.

Чудово, коли можна ділитися досвідом. Майстер Ігор робить свічки інакше. Він використовує плоскі світлодіоди:

Вони бувають на 0.5, 1 ват, 3 вати. Я буду пробувати напівватний, бо в електросвічці пріоритетно важливим вважаю час роботи. Трьохватний світлодіод буде споживати один ампер, це дуже багато, відповідно це більше навіть не свічка, а реально ліхтарик. Можливо, такий підійде для військових медиків, де важливо роздивитися всі деталі. А щоб цей ліхтарик не з'їв батарейки за кілька годин, Ігор знайшов дуже цікаві вимикачі, що витримують струм в один ампер і дуже зручні для паяння до батарейок:

Відповідно, його свічка-ліхтарик виглядає так:

Якщо у вас є свої напрацювання, діліться! ))

Чудово працювати в школі. Спілкуєшся з живими, щирими, в гарному сенсі недовірливими людьми.

От побачив якось в інтернеті китайську дзиґу. Така дурнувата дзиґа, спочатку вона просто крутиться,  потім валиться набік а потім взагалі встає на свою ніжку. Здивувася, запитав себе «а точно?». Купив таке щастя у китайців. Пів вечора крутили з котом ту радість. Краса!

Приніс в школу, розказав дітям, що це така дивна дзиґа. Що сказали діти? «А точно? А покажіть!». І от ти вже з дітьми в шкільному коридорі на підлозі стоїш на колінах, запускаєш ці дзиґи і ви разом дивуєтесь тому чуду, а за деталями того дива відправляєш дітей до вчительки фізики. Міжпредметні зв’язки і розумна вчителька фізики — чудове поєднання.  Ось ці дзиґи, 100 гривень у китайців коштують:

І так весь час в школі: ніхто тобі не вірить на слово, всі все перевіряють, посміхаються, дивуються. Позитив у чистому вигляді. Це дуже цінна річ, особливо для тих, кому є з чим порівнювати, хто прийшов у школу довгими шляхами.

А ще тут знайшов неймовірну задачу з шістьма сірниками.

 Ось умова:

Із чотирьох сірників можна скласти квадрат.  Додаємо до цих чотирьох ще два сірника, кожний з яких зламаний навпіл, як на малюнку.

Зламаний сірник можна згинати. Ламати цілі сірники не можна. Яке максимальне число квадратів можна скласти з такого комплекту сірників?

Коли на небі роздавали творчі таланти, то я однозначно курив. І коли таланти роздавали в геометрії – також. Тому я легко розв’язав цю задачу, у мене вийшло аж два квадрати:

 

Десь в глибині душі я відчував, що можна більше, да і самооцінка щиро реготала.

Там, де я знайшов цю задачу пропонували три квадрати, і це дійсно гарне рішення:

Зрадівши гарному чужому рішенню, я додав цю задачу до цьогорічного екзамену з логіки для шкільних програмістів і запропонував цю задачу іншим своїм учням. І тут почалося чудо. Почалося те, що нечасто можна побачити у дорослих. Діти ламали сірники, пробували, посміхалися, сварилися. З сірниками, зі мною, з собою. Складали сірники на столі, в графічному редакторі, з травички на асфальті. Діти знайшли рішення, коли не два, як у мене квадрати, і не три, як я в інтернеті знайшов. Діти зробили цю задачу, склавши з сірників 5, 6, 8, 9, 11, 14 квадратів.

І ти тихенько питаєш дітей: «Дозвольте я сфоткаю Ваш розв’язок для статті з вказівкою авторства?». І розумієш. Як чудово бути вчителем.

Ну, а тепер  роботи учнів, що поділились розв’язками. Творчість учнів і свято вчителя з шести сірників:

П'ять квадратів. Автор: Маргарита Василюк.

Шість квадратів. Автор: Олексій Бірюченко.

Шість квадратів. Автор: Анна Нікончик.

 Вісім квадратів. Автор: Анастасія Гуланова.

Вісім квадратів. Автор: Вікторія Дем'янчук.

Вісім квадратів. Автор: Даниїл Самсонюк.

Вісім квадратів. Автор: Діана Супрун.

Вісім квадратів. Автор: Олександр Чорноус.

Вісім квадратів. Автор: Юлія Городова.

Дев'ять квадратів. Автор: Денис Романюк.

Дев'ять квадратів. Автор: Денис Романюк.

Одинадцять квадратів. Автор: Маргарита Василюк.

Одинадцять квадратів. Автор: Альона Білошапка (я трохи підрівняв сірники в ідеї Альони). 

Чотирнадцять квадратів. Автор: Маргарита Василюк.

Чотирнадцять квадратів. Автор: Анна Нікончик.

Чотирнадцять квадратів. Автор: Денис Романюк.

Дивишся на це свято творчості та інтелекту і розумієш. Що діти більш творчі ніж ти. Що вони молодці. Що треба піти купити ще сірників, бо ці вже закінчуються. Що цікава задача і розумні діти подарували тобі, як вчителю, радість.

Ситуація: вчитель видав вам завдання і просить прислати не код, а посилання на свій REPL.  Саме так називаються проєкти на сайті replit.com

Вчителю це зручно – він зможе перейти за посиланням, запустити код, перевірити його роботу.  Вчитель може вказати учню на помилки. Учень, в свою чергу, може продовжити роботу над  своїм REPL, а вчитель – знову переглянути, отже – зручно. Крім того, вчитель бачить не шматок тексту, який може просто розповсюджуватися в групах учнів, вчитель, коли переходить за посиланням,  бачить не лише назву REPL, а також ім’я користувача. Це трохи ускладнює списування.

Сформувати посилання на REPL і скопіювати це посилання в буфер обміну нескладно в браузері комп’ютера, давайте ще раз згадаємо це картинках:

А тепер:  як це зробити в браузері смартфону на Андроїд, теж в картинках:

Успіхів в програмуванні!

Під час війни українська освіта відчуває дієву підтримку освітян усього цивілізованого світу. Відомі онлайн платформи безкоштовно відкривають для українців свої курси, продовжують працювати різноманітні освітні проєкти і програми, країни світу допомагають з навчанням і адаптацією українським дітям, що виїхали за кордон.

В квітні 2022 року в рамках проєкту «GoCamp» до міжнародної освітньої програми «Creative Camp: МИ З УКРАЇНИ!» приєдналися вчителі кафедри іноземних мов Новоград-Волинського Ліцею №1 ім. Лесі Українки.

В рамках програми ліцеїсти 4-11 класів мали можливість спілкуватися з кожним з трьох волонтерів програми в режимі онлайн відеозустрічей на платформі ZOOM. Кожного тижня проводилося дев’ять зустрічей. Учні, що перебувають за межами України також брали участь у зустрічах.

Волонтери, що приєдналися до ліцеїстів в рамках програми «Creative Camp: МИ З УКРАЇНИ!»:

— Razouleu Caroline Sorunuo (Індія)

— Nino Dabrundashvili (Грузія)

— Tessa Yin (Канада)

Програма тривала три тижні і викликала живий інтерес ліцеїстів, на кожну зустріч збиралися десятки учнів. Організацію зустрічей та їх супроводження забезпечували вчителі англійської мови Ліцею: Савчук Тетяна Анатоліївна, Андрійчук Лідія Михайлівна, Колесник Олеся Василівна, Кононенко Ганна Дмитрівна, Комов Микола Романович, Морозюк Ольга Миколаївна, Коваленко Любов Володимирівна.

Команди спілкувалися на різні теми, обговорювали важливі проблеми та грали в ігри. Відчувалась доброзичливість до українських дітей зі сторони волонтерів, в свою чергу ліцеїсти демонстрували не лише інтерес до традицій різних країн, а і готовність ділитися національною культурою і гордістю за власну країну.

Подібні програми дуже важливі. Діти отримують емоційно-психологічну підтримку, вони реально відчувають необхідність навчання й усвідомлюють важливість вивчення іноземних мов. Якщо знати англійську, то практично в будь-якій країні можна знайти співрозмовників і отримати допомогу. Волонтер з Канади, Tessa Yin зараз живе і працює у США, волонтер з Індії, Razouleu Caroline Sorunuo керує власною бізнес-школою. Коли волонтер з Грузії, Nino Dabrundashvili розказала дітям, що мешкає у Кореї, то отримала безліч нових запитань.

Після завершення програми «Creative Camp: МИ З УКРАЇНИ!» волонтери запропонували продовжити спілкування, тому ці зустрічі тривають і далі. Діти спілкуються все активніше і впевненіше, отримавши шанс перебороти будь-які мовні бар’єри.

Ліцей не вперше бере участь в проєктах GoCamp. Літні мовні табори в Ліцеї об’єднали любителів англійської з числа учнів і вчителів. Завдяки участі в GoCamp Ліцей отримав комп’ютерний клас з локальною мережею і програмним забезпеченням від Міністерства освіти і науки України.

Програма «Creative Camp: МИ З УКРАЇНИ!», до якої приєднався Ліцей під час війни, має дуже велику цінність. Професійну і загальнолюдську. Кожен з нас повинен робити те, що вміє найкраще, і у кожного з нас свій фронт. Навчаючи і розвиваючи майбутні покоління ми робимо свій внесок в Перемогу.

Тетяна Анатоліївна Савчук,
зав. кафедри іноземних мов
Новоград-Волинського Ліцею №1
ім. Лесі Українки

Можливо, хтось пропустив цю дивну історію.

Волонтер-водій штабу Благодійного Фонду Сергія Притули, а в мирному житті колекціонер Ігор Понамарчук подарував Фонду картину з сімейної колекції – «Квіти виросли коло четвертого блока» з серії робіт художниці Марії Примаченко, присвячених Чорнобильській трагедії. Директорка приватного музею «Духовні скарби України», дружина Ігоря Дар’я Добріян розповіла, що їхня родина ніколи б не продавала цей твір, якби не війна. Зусилля професіоналів з різних сфер суспільства зараз мають іти на допомогу армії в боротьбі проти росії, адже саме ЗСУ — наші найкращі колекціонери перемоги. Родина Марії Примаченко підтримала благодійний аукціон і вже відмовилася від роялті з продажу картини на користь Збройних Сил України. (звідси). 

Картина «Квіти виросли коло четвертого блоку» була продана п'ятого травня 2022 року на аукціоні за півмільйони доларів.

Цитата Сергія Притули у фейсбуці:

« Ну і промінчики добра двом добродіям з-за кордону, які зробили спільну ставку і гідно оцінили роботу Примаченко! І окремо від себе хочу подякувати їм за запевнення в тому, що КАРТИНА ЗАЛИШИТЬСЯ В УКРАЇНІ І БУДЕ ПЕРЕДАНА ДО ОДНОГО З КИЇВСЬКИХ МУЗЕЇВ!!»

Так само Сергій Притула пояснив, куди підуть гроші від продажу картини:

125 бусів Volkswagen T5 для переднього краю фронту!

Ще раз: СТО ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ БУСІВ!!!
Які будуть перевозити особовий склад, вантажі, які будуть використовуватись для евакуації, для роботи підрозділів аеророзвідки тощо. Все для того, щоб палити русню і рятувати наших!!!

Близько двох тижнів тому нам вдалось домовитись у Німеччині про викуп такої великої партії транспорту за максимально пільговою ціною. Після передоплати нам якраз не вистачало тої суми, яку ми вчора вторгували. Я збирався робити окремий допис-звернення до людей, щоб закрити цей проект, але одна картина зробила це замість усіх нас.»

Ну і дві світлини буси і квіти

 

Назва: Квіти виросли коло четвертого блока
Автор: Примаченко Марія Оксентіївна
Дата: 1990
Техніка: гуаш
Основа: папір
Розмір: 60 x 40 см

Запропонував своїм учням і вчителям інформатики у фейсбуці цікаву, як на мене, задачу:

Це вся умова, нічого більше в умові немає. Щоб не допускати вгадування, всі розв’язки просив пояснювати. Варіант «Я – художник, я так бачу» як варіант не приймався, бо задача була заявлена як логічна і потребує, відповідно,  логічного пояснення.

Можете спробувати самостійно розв'язати, а лише після того клікнути на "Детальніше" і дізнатися ще кілька версій розв'язку.

Сучасні діти, в більшості, логічні. Багато хто з них знає, що таке нелегка праця і чули про захмарні зарплати айтішників. І чимало з них готові спробувати, дізнатися про те саме програмування, за яке так багато грошей. Але комусь не вистачає терпіння, комусь — мотивуючого вчителя поряд.  А хтось в п’ятому класі відкрив подаровану круту книжку для програмістів, прочитав незрозуміле про інкапсуляцію і на тому, звичайно, закрив.

Сучасні круті вчителі інформатики — люди обізнані. Вони експериментують з різними платформами і концепціями, намагаючись зацікавити і розвивати початківців. Тут і котик Скретч, звичайно, і Turtle-Python і ще багато чого, в тому числі українського.  Даний огляд — він більше не для вчителів інформатики. Все це більше для батьків, що дивляться в майбутнє і зацікавлених дітей.  Можете відправити посилання на цей матеріал своїм друзям і знайомим, у кого є можливість зараз вчитися. Бо є сенс.

Ми розберемо реєстрацію і роботу на платформі, яка має чимало гарних властивостей:

• безкоштовна
• україномовна
• не потребує вчителя
• запам’ятовує завдання, що вже зроблені, їх не треба перездавати
• має сотні завдань, розроблених фахівцями, які на тому розуміються
• завдання можна пропускати і повертатися до них пізніше
• платформа, яку рекламують голови Microsoft, Twitter, Facebook
• платформа, якою користуються десятки мільйонів учнів і мільйон викладачів по всьому світу
• платформа, спонсорами якої є Amazon та Google
• платформа, до якої можна приєднатися за кілька хвилин.

Стартуємо? Думаю, воно того варто. Як вчитель, використовую платформу багато років. Запрошую! Так як це будуть читати по різному підготовлені люди, то буде багато картинок. Щоб всім було зрозуміло.

Заходимо на сайт платформи, обираємо українську мову (або ту, що вам хочеться, мову в будь-який момент можна змінити):

 

Обираємо «Увійти»

 

 Якщо ви вже зареєстровані на платформі, ви можете зайти, як зареєстрований користувач, ввести адресу електронної пошти, з якої реєструвалися і пароль, якій вказали при реєстрації (поля обведені червоною рамкою). Якщо ви зайшли вперше, як ми з вами зараз, то переходимо до пункту «Створити обліковий запис»:

 

Ви можете обрати різні варіанти реєстрації. Якщо у вас є електронна пошта, то я рекомендую зареєструватися з її використанням. Заповніть відповідні поля і натисніть кнопку «Реєстрація»:

 

Оберіть роль «Учень», придумайте псевдонім і вік учня. Ці поля є обов’язковими. Якщо ви при реєстрації вказували пошту когось з батьків, а не пошту дитини, то встановіть позначку «Я один (-на) з батьків/опікун, що подає оформлення від імені своєї дитини» і натискаєте кнопку «Перейти до мого профілю»

 

Прочитайте рекламний текст, закрийте рекламне вікно і перейдіть до каталогу курсів:

 

На платформі є багато різних курсів. В першу чергу звертаю увагу на курси «Основи інформатики». 

 

Це чотири курси для дітей різного віку. Більшість завдань – українською, що важливо — завдання різноманітні і продумані.

Учень створює програму методом перетягування блоків. Якщо помилився, перетягує блок назад. Коли програма побудована, можна запустити її на виконання цілком або покроково.  Важливо, що платформа пропонує не просто здавати задачі, а здавати їх оптимальними рішеннями. Ось, наприклад, завдання. Це курс 2, етап 3, завдання 5, зверніть увагу, що система пропонує зробити завдання з використанням 9 блоків, а ми поставити 11 блоків:

 

Завдання буде прийнято, але система попередить про неоптимальність:

 

Якщо учень хоче повернутися і дотиснути завдання, він може обрати «Спробуйте знову».

Якщо натиснути «Продовжити», то учень перейде до наступного завдання, але неоптимально виконане завдання буде помічено не темно-зеленим кольором (як ідеально зроблене), а світло зеленим кольором:

 

На панелі курсу можна в будь-який час побачити, які завдання зроблено оптимально або неоптимально, а які ще чекають.

 

Звертаю увагу вчителів на дану плафторму. Якщо зареєструватися вчителем, то можна створювати класи, додавати учнів, бачити прогрес роботи учнів, виписувати сертифікати. Все дуже логічно і зручно. 

Важливе питання про вчителя. Річ у тому, що не у всіх є вчитель, що буде допомагати. Тим більше зараз. Але в більшості завдань простих курсів можна попросити когось зі знайомих, друзів, дорослих. Якщо нема кого попросити, то давайте згадаємо, що code.org  всесвітньо відома платформа. Тому, як казати мої учні: "Якщо вже зовсім не виходить, то вже тоді youtube, там є, ми бачили!" 

Успіхів!

В час війни не у всіх є можливість вчитися. Не у всіх є можливість навіть вижити. Але кожен може спробувати принести щось своє для того, щоб жити і перемагати. Сьогодні у нас програмування. Так, під час війни. Хто може цим займатися, у кого є сили і можливості – приєднуйтесь. У кого немає – приєднуйтесь до нас все одно, хоч завтра, хоч після Перемоги.

Задача:

Число 18 має цікаву властивість. Сума його цифр не змінюється при множенні на 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Які ще є двоцифрові числа, що мають таку ж властивість?

Пояснення: cума цифр числа 18 буде число 9 (1+8). Якщо ми помножимо число 18 на два, то буде 36, а сума чисел числа 36 також буде дев'ять (3+6). Якщо помножимо на три, також 9 (5+4). Ну і так далі. Треба серед двоцифрових чисел знайти всі числа, що мають таку ж властивість. Можна вручну, можна написати програму.

Під посиланням «Детальніше» збираємо варіанти програм. Всі можуть взяти участь і поділитися своїм розв'язком: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Раджу спочатку спробувати самостійно, а вже потім порівняти з розв'язками, що написали інші.

Успіхів!