Для багатьох людей, які вміють правильно розставляти коми, машинка на радіокеруванні була дитячою мрією. Сьогодні її можна просто купити. Але іноді значно цікавіше — зібрати власноруч. А якщо спробувати щось таке зібрати з учнями? Тут і починаються деталі. Ось, наприклад, відомий конструктор Arduino-автомобіля з двома колесами, тобто 2WD.
В мережі багато інструкцій і відео про те, як це все зібрати докупи. Тобто, нічного складного. Проте є кілька недоліків:
— Батарейки. Поки власник цієї машинки наїздиться, то скільки треба купувати тих батарейок? Дорого і неекологічно;
— Зайві плати. У типовому наборі використовуються Arduino Uno та Sensor Shield, хоча можна обійтися дешевшим і компактнішим рішенням;
— Застарілий драйвер. Так як двигуни з колесами не можна напряму приєднувати до контролера (ачомучкам підкажемо, що через великий для контролера струм), потрібен модуль-драйвер. Він керується контролером і саме до нього підключаються двигуни з колесами. Тут використовується відомий, але застарілий драйвер L298N, сьогодні існують ефективніші драйвери двигунів;
— Непотрібний USB-кабель. У більшості з нас таких кабелів і так достатньо, немає сенсу на це витрачати гроші.
Найголовніше. Це не машинка на радіокеруванні, а робот. Він самостійно об'їжджає перешкоди, а власник лише спостерігає. Цікаво... хвилин п'ять-десять.
Тож зробімо машинку своєї мрії.
Наші вимоги прості:
- машинка повинна бути на акумуляторах, щоб не витрачатися на батарейки. Використаємо популярні і дешеві акумулятори 18650;
- додаємо плату заряджання, щоб заряджати акумулятори через USB Type-C;
- встановлюємо перетворювач напруги для стабільних 5 В;
- обираємо сучасний двоканальний драйвер двигунів (у нас два двигуни);
- використовуємо мікроконтролерну плату, обов’язково з Wi-Fi, бо нам потрібно керувати машинкою, а зручніше за все це робити зі смартфона по WiFi.
Далі треба зібрати все до купи. А ще написати програму керування, самостійно або з допомогою ШІ. Датчик, що буде вимірювати відстань до перешкоди в шкільних реаліях важливий, він не дасть розбити машинку в першу годину перегонів. Якщо треба будуть гайки і болти, потрібно буде розбиратися з їх розмірами. Якщо паяти, а не з’єднуємо елементи за допомогою jumper wire, то треба розібратися про паяльник, припой, флюс, про «чого воно не паяється?» і техніку безпеки. Якщо треба якийсь простий кронштейн, можна його зробити на 3D принтері, тут нас і розробка і слайсінг і друк.
Саме так і працює дослідницьке навчання (inquiry-based learning): проблеми виникають одна за одною, а учні шукають способи їх розв'язання. Мета при цьому абсолютно зрозуміла — створити недорогу машинку, якою можна керувати зі свого смартфона.
До речі, про гроші. Готовий конструктор буде, ймовірно, не такий, як хочеться. Якщо замовляти комплектуючі окремо в Китаї (ціни станом на літо 2026 року), приблизний бюджет буде таким:
— шасі машинки з колесами, двигунами та їх кріпленнями — 430 грн
— контролер з WiFi (NodeMCU) — 150 грн
— драйвер двигунів TB6612FNG — 90 грн
— ультразвуковий датчик перешкоди HC-SR04: — 100 грн.
— плата зарядки TP4056 з захистом — 60 грн
— підвищувальний перетворювач MT3608 — 20 грн
— тримач для двох акумуляторів 18650 — 110 грн
Разом біля 960 грн. Але ще проводи і акумулятори. Хоча, можливо, щось вже є і купувати не потрібно.
У результаті ви можете отримати чудову платформу для експериментів. І ви, і ваші учні. Платформу механічну, електричну, програмну, спортивну. А якщо якийсь прискіпливий інженер скаже: «Чому тут усе так криво, а дроти стирчать у різні боки?», просто відповідайте одним словом: «прототип». Інженери таке слово дуже поважають.
Гарних заїздів!
Анатолій Анатолійович,
липень, 2026