В дитинстві час від часу він ходив до школи для бідняків — здобувати початкову освіту. Там викладали тільки Закон Божий, письмо і арифметику. Він не любив учитися: уроків майже не готував, учитель часто бив його по пальцях, аж ті розпухали. Він доволі пізно навчився читати і писати — лише до 10 років. Пізніше матері довелося перевести його в благодійну школу, де фізичні покарання не практикувалися.
Значно пізніше, в 17 років був зарахований до другого класу латинської гімназії. Він був старший інших учнів на 6 років, але до кінця життя так і писав з помилками.
Бідував: ходив у лахмітті, підошви підв'язував мотузками, щоб взуття трималося купи. Винаймав куточок у найбіднішому районі міста. Господиня з жалю щоранку наливала йому кави й давала шматок булки. На довгі місяці це було його їжею.
Прожив 70 років він ніколи не був одружений і не мав дітей. Характер у нього теж був вельми кепський і полохливий: він боявся пограбувань, собак, втрати паспорта, боявся загинути у вогні та отруєння. Він жахався найменшої подряпини, а назви хвороб викликали у нього тремтіння. Йому снилося, що його поховають заживо, тому щовечора клав біля ліжка записку: «Я живий».
За життя він написав 3381 літературний твір, з яких 158 казок, які прославили його на весь світ. Хто він?
Натисніть «детальніше» і дізнаєтесь...
Ганс Крістіан Андерсен