Представляю простий інструмент, такий собі метод малих колективних проєктів: коротких, простих, легких, об’єднуючих. Тим більше актуальний на тлі тривалих відключень електрики під час навчання.

Правила: колектив учнів обирає коробку пазлів. Очевидне завдання полягає в тому, щоб зібрати ці пазли, але при важливій умові: під час збирання учням заборонено спілкуватися між собою. Виключити цей канал комунікації. Взагалі.  мУкати також не можна. А ще битися не можна, про це відразу питають :)

Для того, щоб не було критично тихо і сумно, вчитель може включити музику. З музикою не проблема навіть без електрики, особисто я використовую радіоприймач на акумуляторі, що вміє програвати mp3.  З репертуаром треба пробувати, одній компанії гарно заходить chillout-музика, іншій — динамічно-танцювальна.

Якщо колектив серйозний, як, наприклад, гурток програмістів, то їм можна відразу дати велику коробку. Вони все одно перед збиранням обговорюють оптимізацію і працюють як легендарний німецький годинник — чітко та злагоджено. Ось, менше ніж за годину зібрали пазл на 500 елементів під медитативну музику:

Для середньої школи гарно підходять пазли на 80 елементів з картинками українських казок. Тим більше, можна згадати свої казки, особисто Ви — можете переказати от зараз казку про кривеньку качечку? Яку кількість елементів краще обрати для самої молодшої школи, думаю,  варто попитати вчителів, що практично працюють з цими дітьми. Якщо група велика, можливо, варто розділити, бо хтось просто не протиснеться до столу. Я викоростовую спеціальну площину для роботи, але підійде і велика парта чи стіл.

На фоні збирання пазлів можна додавати завдання. Наприклад, після збирання пазлу можна обговорити що то за казка і крім представлення безпосередньо пазлу ще і театрально представити саму казку. Короткою сценкою, наприклад. Або розповіддю-презентацією. І лише тоді завдання буде прийнято, бо буде і пазл і представлення.

Звичайно, можна додавати інші завдання, враховуючи аудиторію та настрій.

Завдання вчителя — не заважати, слідкувати, щоб не почали спілкуватися, щоб не побилися, підібрати музику. А ще перед тим, як розпочати, вчителю варто зробити кілька кольорових копій коробки, щоб у дітей було кілька картинок того, що вони збирають.

Мінімум часу, мінімум обладнання, море задоволення. Тихі музичні пазли:

Анатолій Анатолійович,
листопад 2024

Розглядаємо чудову гру — такнішки. В ній є критичне, логічне, латеральне мислення, розділення задачі на частини, вміння чути інших, навички колективної роботи. Це гра, для якої не потрібні ні костюми, ні декорації, лише ведучий і гравці, багато років я зі своїми учнями граємо в такнішки.

Враховуючи ситуацію з енергопостачанням в Україні, гра може багатьом чудово зайти як на уроках інформатики, так і в укриттях. Ви можете зустріти цю гру як «ситуаційний пазл», «данетки» або «lateral thinking puzzle». На сайті «Плетиво» в 2019 році описана авторська гра «Оплески», що є певною мірою модифікованими «такнішками».

Такнішки — розвага з категорії «на любителя», тобто в одному класі йде «на ура», в іншому викликає щиру байдужість. Треба пробувати. Або змінювати складність завдань. Значну роль в грі має ведучий.

Отже, «такнішки»

Умови

Грає група не менше ніж з двох осіб. Один з гравців — ведучий. Решта — гравці.

Обладнання та пристосування

Не потрібні.

Правила

Ведучий коротко описує гравцям певну ситуацію. Завдання гравців — за допомогою додаткових запитань зрозуміти і пояснити ведучому цю ситуацію повністю. Ведучий має право відповідати на запитання «так» або «ні» (звідси і назва «такнішки»). Ще ведучий може сказати «не має значення». Роль ведучого достатньо творча, при необхідності він може розбавляти гру додатковими поясненнями, жартами, допомагати групі, коли вони зайшли в глухий кут і знижується цікавість. Під час гри, на прохання гравців ведучий може повторити умову задачі. Я своїм учням ставлю додаткову умову — якщо вони до кінця уроку не розв’язали такнішку, то я не кажу відповідь, ми переносимо обговорення на інший час або інший рік. І коли з’являється трохи часу, учні самі мені нагадують, що у них є незакрита такнішка. Ось, мабуть, і все.

Опис

Наведу приклад однієї з «такнішок», яку я грав з учнями восьмого класу. Було весело )

Ситуація: Коли Жан прийшов додому, Жаклін уже спала. Жан ліг спати. Вночі він прокинувся і відчув, що хоче пити. Вгамувавши спрагу, він знову ліг спати, а прокинувшись вранці, виявив, що Жаклін мертва. Розкажіть, що сталося.

А ось гра...

Жан хотів убити Жаклін?
Ні

Якби не він, Жаклін би була жива?
Так

Коли він прийшов додому, Жаклін була жива?
Так, це є в умові такнішки

До того, як він прокинувся вночі, вона була жива?
Так

Вона померла після того, як він прокинувся вночі?
Так

Жан її вбив?
У певному сенсі так

Він її застрелив?
Ні

Задушив?
Ні

Отруїв?
Ні. Ви, до речі, ще багато чого не перелічили. Спробуйте якось узагальнити

Він її вбив якимось предметом?
Ні

Він дав їй щось випити або з'їсти?
Ні

Він взагалі хотів її вбити?
Ні

Він убив її випадково, виходить?
Так

Жаклін була його дружиною?
Ні

Коханкою?
Ні

Домробітницею?
Ні

Жаклін жила з Жаном?
Так, в одній квартирі (мені здалося, що поняття потрібно уточнити)

Жан любив Жаклін?
Не має значення (здивоване гудіння серед гравців)

Вона була блондинкою чи брюнеткою?
Некоректне запитання

Вона була блондинкою?
Ні

Брюнеткою?
Ні

Вона була гарна?
Не має значення (знову здивоване гудіння)

Вона вночі спала поруч з ним?
Ні

Вона спала на іншому ліжку?
Ні

На дивані?
Ні

Вона взагалі спала лежачи?
Ні

Стоячи?
Ні

Вона спала не як всі люди?
Так

Вона людина?
Ні

Жаклін тварина?
Так

Птах?
Ні

Наземна тварина?
Ні

Водоплавна?
Так

Риба?
Так

Він утамував спрагу, випивши всю воду з її акваріума?
Так.

Кінець гри

Звичайно, є чимало сайтів з такнішками, є з чого обрати. Були випадки, коли такнішки пропонували учні, самі ж були і ведучими таких ігор. Щодо сучасних реалій, вчитель інформатики може назбирати ситуацій для такнішок, зберегти тексти на смартфоні та користуватися і в класі і в сховищі, якщо не дуже шумно. Або грати в такнішки можна і текстом. Наприклад, в чаті.

Рекомендую!

Анатолій Анатолійович

Свої знають, що інформатика — то не про комп’ютери. Певною мірою можна розвиватися в предметі за допомогою дуже різних інструментів.

З високою вірогідністю нас чекає непроста зима. Військові кажуть про накопичення противником ракет. Повітряні тривоги стають довшими. Що робити в укриттях вчителям з дітьми? Як можна продовжити розвиватися і в таких умовах?

Один із простих інструментів в таких умовах — паперова інформатика.  І не лише тому, що комп’ютера в укритті немає. Паперова інформатика — самодостатній освітній інструмент.

І традиційно на «Плетиві» — практичний досвід

В кабінеті інформатики, де я працюю, є окремий стіл для «Паперової інформатики». Звичайно, там бувають чудові гості у вигляді книжки проєкту «Ukraїner», як на світлині. Але головними на столі «Паперової інформатики» є  папірці, які можна після уроку або на перерві взяти собі назавжди. На папірцях — цікаві задачі різного типу.

Принцип підбору матеріалів: знайшлося мимоволі щось цікаве, або цілеспрямовано знайдене — друкую на невеликих листочках — і на стіл паперової інформатики. Певну кількість копій. Потім, коли трохи буде розтягнуто зацікавленими учнями — все що залишиться — в папку. А на стіл щось нове.

Таким чином на столі нові завдання, учні їх бачать і забирають з собою. Для самих допитливих — велика папка. Набирають собі завдань з неї. Приємно, коли діти набирають багато завдань і тягнуть додому: собі, батькам, друзям.

Які типи завдань гарно «забираються»  учнями?  Звичайно, це залежить від багатьох факторів, але можна спробувати схематично окреслити групи завдань та їх цільову аудиторію.

Знайти відмінності

Класичні завдання, коли на двох картинках поряд два схожих зображення і треба знайти відмінності. В інтернеті такого море. Раджу не обирати примітивні, пошукайте завдання, де чимало відмінностей. Такий тип завданя підходить і для молодшої школи.

Переваги: дуже гарно сприймається учнями всіх класів. Мінус: дуже багато доводиться друкувати, діти відмічають відмінності безпосередньо на папірцях.

Веселі задачки

Прості і безпосередні. Які не вимагають занадто багато думати і веселі. Молодші школярі можуть зробити краще за дорослих. Приклад:

Розумні задачі

Прості, але треба подумати.  Приклад (зображення тут не просто так, це підказка):

Ще один приклад:

Складні

Як задача про лабіринт. Задача, що потребує терпіння. Кажуть, що таким чином в канадському барі було запропоновано диференціювати  тверезих і усяких.  Я трохи переробив цей лабіринт, зробив його чорно-білим для всіх принтерів і замінив половину кіл на трикутники. Ось що вийшло:

Ще одна цікава, як на мене, задача. Кажуть, з китайського підручника. Я розумію, що дорослі в більшості своїй не дотиснуть. Але я особисто бачив дітей, що розв’язували цю задачу за півгодини.

Поясню умову. В першому рядку — прибульці. Їх всіх щось об’єднує.

В другому рядку — неприбульці. Тобто, ні у кого з них немає того, що є у прибульців. Якщо ви зрозумієте, що відрізняє прибульців з першого рядка і неприбульців з другого рядка, то в третьому рядку точно зрозумієте, хто прибулець, а хто ні.

Сірникові задачки

Окрема група — сірникові задачі. В інтернеті їх багато, кілька коробок сірників вистачить отримати море задоволення.

Приклад:

Пам’ятаю, як я був вражений експериментом з шістьма сірниками.

Орігамі

Орігамі — ще один цікавий напрям. Можна складати квіти, іграшки. На жабках, складених в техніці орігамі, можна влаштовувати чудові «заскоки» — чия жабка до фінішу доскаче першою.

Ще чудова забава — Flextangles. Разом з шаблонами – кольоровим і творчим. Робиться з одного листа паперу:

Можна ще подивитися цікавого у нас на сайті в розділі «Handmade» і в тематичних пабліках.

Задачі на обговорення 

Якось в спільноті вчителів інформатики показав свою задачу:

І отримав дуже цікавий коментар про підтекст. А дійсно, ця задача тягне за собою низку запитань для обговорення з учнями, наприклад:

— Дітей поставили в шеренгу ні їх, ні їх батьків не питаючи. З якого дива? Так можна? В яких випадках?

— Хто буде відповідати, якщо Марія Іванівна помилиться? І що з нею потім робити? Яка у неї відповідальність?

— Чому вирішення проблеми залежить від батьків Хуліганова, які не чують звичайних аргументів? Чому інші батьки не беруться до уваги, а цих слухають? А можна інакше?

— Де верифікація науковим апаратом такого способу пошуку істини?

— Хто ким і як маніпулює в даній історії?

— Чи допустимі такі методи пошуку істини?

— Чи не принижує Марія Іванівна дітей таким алгоритмом пошуку винуватих?

А хто запропонує інший алгоритм пошуку істини? А в межах законодавства?

Таке спілкування принесе користь. Це те саме критичне мислення, про яке пушать в івентних кейсах і розмовляють с дітьми на уроках. 

Просте запитання в фіналі 

При наявності інтернета, принтера і нелінивого вчителя зібрати свою папку паперової інформатики, погодьтесь, не так і складно.

Ви теж вважаєте, що воно того варто?

Анатолій Анатолійович,
листопад 2023 року

Давня історія, але може кому сподобається ідея для колективної роботи.

Купив якось неймовірні і дуже складні пазли відомого німецького виробника на чотири тисячі елементів. Приніс своїм учням-програмістам, запропонував скласти. Умови прості – з мене кабінет, робоче місце, вода, бо в кабінеті дуже спекотно. Учні нікому нічого не зобов’язані. Хочеш – приходиш і працюєш, хочеш – ні. Завжди можна сказати «ну не змогла». В куточку до комп’ютера приєднав колонки – самі собі музику під час роботи вибирайте яку хочете. Позичив непогану камеру зі штативом. Отже – беретеся?

На початку очікувано було «вау, зараз ми тут все і відразу». Звичайно почали оптимізувати, бо програмісти. Почали групувати-сортувати елементи. По кольорам, по іншим критеріям. Рамку швидко склали. Нижня частина відрізняється кольором, її також відносно швидко зібрали. А далі стало важко.  Море облич, дуже між собою схожих. Почали запрошувати друзів, щоб допомагали збирати. Все одно важко. Можна не прийти, але ж ти розумієш, що там складно і ти б дуже допоміг, якби приєднався. І вони ходили 20 днів і працювали. Лише зранку, бо спекотно і втомлюєся. Більше за все боялися, щоб не загубити хоча б один елемент з чотирьох тисяч, бо ці елементи по всьому кабінету були розкидані.  Щодо музики – вони все самі, але дуже здивувася, коли почув Pink Floyd. Запропонував фінальне відео озвучити саме цією піснею. Розказав їм трохи про концептуальність The Wall.  Камера знімала всі 20 днів, після чого шкільний інженер-програміст зібрав все у чотири хвилини відео. Всі учасники цього збору вже закінчили школу, дехто і університет, але пазл живе в кабінеті інформатики, дивуючи гостей.

Як на мене, пазли можуть бути чудовою річчю для колективної роботи, достатньо простим і дієвим інструментом формуванням відповідальності в командній роботі, розвитку комунікативних навичок. Да і музики різної цікавої наслухались, там були і тематичні підбірки. Звичайно, настільки складний пазл може не всім колективам варто пропонувати, і не всім такий підкориться. Але концепція, як на мене, цікава, проста і не дуже дорога у реалізації.

На фото – саме цей пазл авторства аргентинського художника Guillermo Mordillo, у відео – 4 хвилини на тему «Як ми це зробили» ))

Відома американська корпорація Autodesk в 2011 році запустила Tinkercad —  безкоштовне 3D-моделювання в браузері. 

Мета даної статті – короткий огляд можливостей Tinkercad  для навчання учнів.

При безкоштовній реєстрації можна вказати, що ви – вчитель і отримати зручні можливості для роботи з учнями. Після реєстрації вчителю можна створити класи, які будуть ізольовані, тобто по замовчуванню проєкти учнів будуть мати статус приватних їх будуть бачити лише самі учні-автори і  вчитель. Це дуже зручно для перевірки – вчитель заходить в клас на сайті Tinkercad і переглядає роботи учнів.

Так виглядає меню класів:

 Дуже зручно на сайті реалізована система реєстрації учнів.  При створенні кожного класу (або групи, якщо клас ділиться на групи)  формується окреме посилання, яке передається учням. Особисто я використовую Google Workspace for Education, тому посилання на приєднання викладаю в Google Classroom.  Учні групи з Google Classroom переходять за посиланням і можуть зайти в свою групу, використовуючі  шкільний корпоративний акаунт:

Ніякої спеціальної реєстрації не потрібно, все просто. 

Учні і вчитель можуть станом на 2023 рік створювати три типи проєктів (в системі вони звуться Designs): 3D, Circuits, Codeblocks

При створенні 3D проєкту можна обирати не лише куби та циліндри, можна малювати в редакторі свої об'єкти а також обирати інші елементи з бібліотеки:

Можна створити проєкт, назвати його і зберегти – для цього натиснути на логотип в лівому верхньому куті. Збережені проєкти можна редагувати.

При роботі доступні інструменти – вирівнювання, групування, зеркалювання. Є Undo, Ctrl+C, Ctrl+V також працюють.

Це – поганий приклад, примітивний, але свій )

Достатньо цікавим є створення проєктів в Circuits.  Ми з учнями згадували фізику, паралельне і послідовне з’єднання. Міряли тестером струм, що тече через світлодіод, а потім проводили симуляцію цього в Circuits. Підбирали струмообмежуючий резистор для світлодіоду при використанні дев’ятивольтової батареї  (тим, кому більше 40 років знають її з іменем «Крона»).

Ось приклад симуляції,  обмеження струму світлодіоду підбором резистора:

Варто звернути увагу, в системі є можливість симуляції з використанням Arduino та Micro:bit

І третій тип проєктів – Codeblocks, який буде зрозумілим всім любителям блокового програмування. В даному типі проєктів можна з блоків складати програми. Ось приклад, танцюючий Мурчик )

Складаємо програму, запускаємо на виконання – працює.

Безумовно, Tinkercad – це не 3ds Max – топовий продукт корпорації  Autodesk. З іншої сторони, чи багато шкіл можуть купити  3ds Max? Ось прайс з офіційного сайту:

А ще варто проаналізувати ефективність 3sd Max  в звичайній школі. Безумовно, ніхто не зменшує чудові можливості безкоштовного Blender.

При цьому простий, зрозумілий, з низьким порогом входження Tinkercad, як на мене, вартий уваги.

Анатолій Анатолійович,
червень 2023