Чудово, коли сучасні машини добре виконують свою роботу: це смачна кава, добре випрані речі, смачно приготовлена їжа і багато чого ще. При цьому у багатьох сучасних  машин є інтерфейс, бо машинам треба якось взаємодіяти з людьми. А якщо врахувати, що кавомашина може бути німецька, аерогріль — французьким а пральна машина з Кореї, то українським споживачам очікувано хочеться рідномовний, зручний і зрозумілий інтерфейс. І якщо з перекладом інтерфейсу побутових приладів особливих проблем немає, то зі зручністю все набагато складніше. І тут є про що поговорити на рівні школи, і спробувати і посперечатися. Таке собі прикладне критичне мислення, не прив’язане за вуха до візій та концепцій сферичних коней.  По традиції сайту «Плетиво» мова буде про практичне.

Задача: розробити концепцію телевізійного пульту для цільової аудиторії (телевізор з вбудованим модулем T2, при включенні телевізору відразу включається певний канал)

Цільова аудиторія: бабуся, одна, тобто індивідуальний проєкт

Особливості цільової аудиторії: бабуся погано бачить, вона через вік не дуже добре володіє руками і вона лівша

Якість розробки: бабуся хороша, треба зробити добре, а не на оцінку

Тип розробки: індивідуальний, кожен учень робить свій варіант

Чи можна знайомитися з роботами інших розробників: так, якщо вони дадуть відповідний дозвіл, бо інакше це промислове шпигунство

Програмне забезпечення: TYPe Tkinter Юрія Петровича Терещенка (https://typatest.pp.ua/pygui/pygui.php), розповсюджується за ліцензією MIT, адаптований для мобільних пристроїв. 

Звичайно, є і Canva, і різноманітні графічні редактори, що можуть бути корисними в розробці. Але  TYPe Tkinter має свої плюси: відкрив вікно у браузері і все працює (при цьому є експорт в *.py), при роботі учні працюють з об’єктами та їх властивостями, що певною мірою структурує голову. Також все добре зроблено щодо кольорів: можна обирати колір на панелі, можна вписати конкретні числа RGB, є «піпетка вибору кольору».

Так як я не маю дозволів учнів на публікацію їх робіт, то можу публікувати лише своє, тобто художньо-вкрай-примітивне. Але як вже є.

Перша версія: 

Логіка: пульт класичної форми, на якому мінімальна кількість великих кнопок, немає довгих «кнопок-гойдалок», бо бабусі може бути важко з ними, немає нічого лишнього.  Все що по гучності — синє, по переключенню каналів — зелене. Включення і виключення традиційно червоне. Є кнопка «виключити звук» якщо це треба зробити швидко.

Питання: чому такий кислотний колір пульту? (відповідь: щоб легше було шукати його, вцілому на пульт небагато дивляться, він буде гарно видимим для пошуку і в півтемряві)

Питання: чому кнопка включення зліва? (відповідь: то спірно, але думаю, що так зручно для лівши)

Питання:  чому всі інші кнопки справа? (відповідь: думаю, що так зручніше для лівши, я крутив в руках кілька пультів перед тим в лівій руці, це також спірно, я не лівша)

Критика:  а як зайти в налаштування? (відповідь: ніяк, для того буде інший, класичний  пульт)

Пропозиція: якщо бабуся любить засинати під телевізор, додайте простий таймер, після натискання на таку кнопку телевізор сам виключиться через 30 хвилин (пропозиція приймається)

Версія 2: 

Критика:  кнопку «+30»  треба прибрати, бо треба буде вносити зміни в програмне забезпечення телевізора, кнопки  переключення каналів і зміна гучності є на звичайних пультах, а керувати таймером зазвичай можна лише через меню. Ми робимо лише новий пульт, тому нестандартні кнопку треба забрати (приймається)

Критика:  бабуся зазвичай спочатку вибирає канал, а потім керує гучністю. Пульт нелогічний. Нехай буде логіка «зверху-вниз»: включила, обрала канал, скерувала гучність (приймається)

Критика:  бабуся не дуже добре володіє руками. А кнопка «виключити звук» дуже близько до кнопки «зробити тихше».  Бабуся може промахуватися. Заберіть кудись подалі кнопку «виключити звук», тим більше вона рідко треба (приймається)

Версія 3:

Критика:  А чому «Бабуся ТВ», а якщо до бабусі прийде жити якісь лівша-дід, то як бути? Він же образиться, що пульт не його, діди таке вміють! (приймається, треба подумати)

Критика:  Кнопка «виключити звук» якось недоречна тут. Кудись її діньте, а нижня частина пульта буде вільна від кнопок, щоб було зручно брати пульт за цю частину і нічого не натиснути  (приймається)

Версія 4:

Критика:  Якого біса «Дід ТВ»?!  Ми ж робимо пульт для бабусі, а не для подорожуючих дідів!!! (приймається)

Критика:  А чому взагалі «ТВ»?  Українькою то ж «ТБ» - телебачення.  (приймається)

Версія 5:

Як Вам? Тестуємо, патентуємо, чи покращуємо ще? Чи все викидаємо і робимо по своєму?

Анатолій Анатолійович,
березень, 2026

З використанням ЄPython можна сформувати лінк, за яким відкриється середовище з підготовленим кодом. 

Спробуйте виконати завдання — читайте коментарі. 

https://yepython.pletyvo.in.ua/?code=IyBQeXRob24t0YPRgNC+0LrQuCDQvdCwIHBsZXR5dm8uaW4udWEKIyDQl9Cw0LTQsNC90L3Rjzog0J8n0Y/RgtGMINGE0ZbQs9GD0YAKCmZyb20gdHVydGxlIGltcG9ydCAqCgojINGE0YPQvdC60YbRltGPINC80LDQu9GO0LLQsNC90L3RjyDRhNGW0LPRg9GA0LgKZGVmIHBhaW50KHgpOgogICAgZm9yd2FyZCgxNSArIHgpCiAgICBsZWZ0KDgwKQogICAgaWYgeCA8IDQyOgogICAgICAgIHJldHVybiBwYWludCh4ICsgMSkKCiMg0L7RgdC90L7QstC90LAg0YfQsNGB0YLQuNC90LAg0L/RgNC+0LPRgNCw0LzQuApzcGVlZCgwKQpwZW5zaXplKDMpCgojINC/0L7RgdC70ZbQtNC+0LLQvdGW0YHRgtGMINC60L7Qu9GM0L7RgNGW0LIsINC90LUg0LfQvNGW0L3RjtGU0LzQviEKY29sb3JzID0gWydncmVlbicsICdibHVlJywncmVkJywgJ3RlYWwnLCAnZGFya29yYW5nZSddCgojINCX0LDQstC00LDQvdC90Y86INC/0LXRgNC10YDQvtCx0ZbRgtGMINC60L7QtCDQvtGB0L3QvtCy0L3QvtGXINGH0LDRgdGC0LjQvdC4INC/0YDQvtCz0YDQsNC80LgsINC30LzRltC90LjQstGI0LgKIyDQvNGW0L3RltC80LDQu9GM0LrRgyDQutGW0LvRjNC60ZbRgdGC0Ywg0YDRj9C00LrRltCyINGC0LDQuiwg0YnQvtCxINGE0ZbQs9GD0YDQuCDQvNCw0LvRjtCy0LDQu9C40YHRjCAKIyDQtyDQv9GA0LDQstC+0LPQviDQvdC40LbQvdGM0L7Qs9C+INC60YPRgtCwICjQt9C+0LvQvtGC0LjQuSDQutC+0LvRltGAINGE0ZbQs9GD0YDQuCkgCiMg0LIg0LvRltCy0LjQuSDQstC10YDRhdC90ZbQuSDQutGD0YIgKNC30LXQu9C10L3QuNC5INC60L7Qu9GW0YAg0YTRltCz0YPRgNC4KSAKCmZvciBpIGluIHJhbmdlKGxlbihjb2xvcnMpKToKICAgIGNvbG9yKGNvbG9yc1tpXSkKICAgIHBlbnVwKCkKICAgIGhvbWUoKQogICAgc2V0cG9zKC0xNDAgKyBpICogNzAsLTEzMCArIGkgKiA3MCkKICAgIHBlbmRvd24oKQogICAgcmlnaHQoNDApCiAgICBwYWludCgzKQogICAg

Представляю простий інструмент, такий собі метод малих колективних проєктів: коротких, простих, легких, об’єднуючих. Тим більше актуальний на тлі тривалих відключень електрики під час навчання.

Правила: колектив учнів обирає коробку пазлів. Очевидне завдання полягає в тому, щоб зібрати ці пазли, але при важливій умові: під час збирання учням заборонено спілкуватися між собою. Виключити цей канал комунікації. Взагалі.  мУкати також не можна. А ще битися не можна, про це відразу питають :)

Для того, щоб не було критично тихо і сумно, вчитель може включити музику. З музикою не проблема навіть без електрики, особисто я використовую радіоприймач на акумуляторі, що вміє програвати mp3.  З репертуаром треба пробувати, одній компанії гарно заходить chillout-музика, іншій — динамічно-танцювальна.

Якщо колектив серйозний, як, наприклад, гурток програмістів, то їм можна відразу дати велику коробку. Вони все одно перед збиранням обговорюють оптимізацію і працюють як легендарний німецький годинник — чітко та злагоджено. Ось, менше ніж за годину зібрали пазл на 500 елементів під медитативну музику:

Для середньої школи гарно підходять пазли на 80 елементів з картинками українських казок. Тим більше, можна згадати свої казки, особисто Ви — можете переказати от зараз казку про кривеньку качечку? Яку кількість елементів краще обрати для самої молодшої школи, думаю,  варто попитати вчителів, що практично працюють з цими дітьми. Якщо група велика, можливо, варто розділити, бо хтось просто не протиснеться до столу. Я викоростовую спеціальну площину для роботи, але підійде і велика парта чи стіл.

На фоні збирання пазлів можна додавати завдання. Наприклад, після збирання пазлу можна обговорити що то за казка і крім представлення безпосередньо пазлу ще і театрально представити саму казку. Короткою сценкою, наприклад. Або розповіддю-презентацією. І лише тоді завдання буде прийнято, бо буде і пазл і представлення.

Звичайно, можна додавати інші завдання, враховуючи аудиторію та настрій.

Завдання вчителя — не заважати, слідкувати, щоб не почали спілкуватися, щоб не побилися, підібрати музику. А ще перед тим, як розпочати, вчителю варто зробити кілька кольорових копій коробки, щоб у дітей було кілька картинок того, що вони збирають.

Мінімум часу, мінімум обладнання, море задоволення. Тихі музичні пазли:

Анатолій Анатолійович,
листопад 2024

Розглядаємо чудову гру — такнішки. В ній є критичне, логічне, латеральне мислення, розділення задачі на частини, вміння чути інших, навички колективної роботи. Це гра, для якої не потрібні ні костюми, ні декорації, лише ведучий і гравці, багато років я зі своїми учнями граємо в такнішки.

Враховуючи ситуацію з енергопостачанням в Україні, гра може багатьом чудово зайти як на уроках інформатики, так і в укриттях. Ви можете зустріти цю гру як «ситуаційний пазл», «данетки» або «lateral thinking puzzle». На сайті «Плетиво» в 2019 році описана авторська гра «Оплески», що є певною мірою модифікованими «такнішками».

Такнішки — розвага з категорії «на любителя», тобто в одному класі йде «на ура», в іншому викликає щиру байдужість. Треба пробувати. Або змінювати складність завдань. Значну роль в грі має ведучий.

Отже, «такнішки»

Умови

Грає група не менше ніж з двох осіб. Один з гравців — ведучий. Решта — гравці.

Обладнання та пристосування

Не потрібні.

Правила

Ведучий коротко описує гравцям певну ситуацію. Завдання гравців — за допомогою додаткових запитань зрозуміти і пояснити ведучому цю ситуацію повністю. Ведучий має право відповідати на запитання «так» або «ні» (звідси і назва «такнішки»). Ще ведучий може сказати «не має значення». Роль ведучого достатньо творча, при необхідності він може розбавляти гру додатковими поясненнями, жартами, допомагати групі, коли вони зайшли в глухий кут і знижується цікавість. Під час гри, на прохання гравців ведучий може повторити умову задачі. Я своїм учням ставлю додаткову умову — якщо вони до кінця уроку не розв’язали такнішку, то я не кажу відповідь, ми переносимо обговорення на інший час або інший рік. І коли з’являється трохи часу, учні самі мені нагадують, що у них є незакрита такнішка. Ось, мабуть, і все.

Опис

Наведу приклад однієї з «такнішок», яку я грав з учнями восьмого класу. Було весело )

Ситуація: Коли Жан прийшов додому, Жаклін уже спала. Жан ліг спати. Вночі він прокинувся і відчув, що хоче пити. Вгамувавши спрагу, він знову ліг спати, а прокинувшись вранці, виявив, що Жаклін мертва. Розкажіть, що сталося.

А ось гра...

Жан хотів убити Жаклін?
Ні

Якби не він, Жаклін би була жива?
Так

Коли він прийшов додому, Жаклін була жива?
Так, це є в умові такнішки

До того, як він прокинувся вночі, вона була жива?
Так

Вона померла після того, як він прокинувся вночі?
Так

Жан її вбив?
У певному сенсі так

Він її застрелив?
Ні

Задушив?
Ні

Отруїв?
Ні. Ви, до речі, ще багато чого не перелічили. Спробуйте якось узагальнити

Він її вбив якимось предметом?
Ні

Він дав їй щось випити або з'їсти?
Ні

Він взагалі хотів її вбити?
Ні

Він убив її випадково, виходить?
Так

Жаклін була його дружиною?
Ні

Коханкою?
Ні

Домробітницею?
Ні

Жаклін жила з Жаном?
Так, в одній квартирі (мені здалося, що поняття потрібно уточнити)

Жан любив Жаклін?
Не має значення (здивоване гудіння серед гравців)

Вона була блондинкою чи брюнеткою?
Некоректне запитання

Вона була блондинкою?
Ні

Брюнеткою?
Ні

Вона була гарна?
Не має значення (знову здивоване гудіння)

Вона вночі спала поруч з ним?
Ні

Вона спала на іншому ліжку?
Ні

На дивані?
Ні

Вона взагалі спала лежачи?
Ні

Стоячи?
Ні

Вона спала не як всі люди?
Так

Вона людина?
Ні

Жаклін тварина?
Так

Птах?
Ні

Наземна тварина?
Ні

Водоплавна?
Так

Риба?
Так

Він утамував спрагу, випивши всю воду з її акваріума?
Так.

Кінець гри

Звичайно, є чимало сайтів з такнішками, є з чого обрати. Були випадки, коли такнішки пропонували учні, самі ж були і ведучими таких ігор. Щодо сучасних реалій, вчитель інформатики може назбирати ситуацій для такнішок, зберегти тексти на смартфоні та користуватися і в класі і в сховищі, якщо не дуже шумно. Або грати в такнішки можна і текстом. Наприклад, в чаті.

Рекомендую!

Анатолій Анатолійович

Свої знають, що інформатика — то не про комп’ютери. Певною мірою можна розвиватися в предметі за допомогою дуже різних інструментів.

З високою вірогідністю нас чекає непроста зима. Військові кажуть про накопичення противником ракет. Повітряні тривоги стають довшими. Що робити в укриттях вчителям з дітьми? Як можна продовжити розвиватися і в таких умовах?

Один із простих інструментів в таких умовах — паперова інформатика.  І не лише тому, що комп’ютера в укритті немає. Паперова інформатика — самодостатній освітній інструмент.

І традиційно на «Плетиві» — практичний досвід

В кабінеті інформатики, де я працюю, є окремий стіл для «Паперової інформатики». Звичайно, там бувають чудові гості у вигляді книжки проєкту «Ukraїner», як на світлині. Але головними на столі «Паперової інформатики» є  папірці, які можна після уроку або на перерві взяти собі назавжди. На папірцях — цікаві задачі різного типу.

Принцип підбору матеріалів: знайшлося мимоволі щось цікаве, або цілеспрямовано знайдене — друкую на невеликих листочках — і на стіл паперової інформатики. Певну кількість копій. Потім, коли трохи буде розтягнуто зацікавленими учнями — все що залишиться — в папку. А на стіл щось нове.

Таким чином на столі нові завдання, учні їх бачать і забирають з собою. Для самих допитливих — велика папка. Набирають собі завдань з неї. Приємно, коли діти набирають багато завдань і тягнуть додому: собі, батькам, друзям.

Які типи завдань гарно «забираються»  учнями?  Звичайно, це залежить від багатьох факторів, але можна спробувати схематично окреслити групи завдань та їх цільову аудиторію.

Знайти відмінності

Класичні завдання, коли на двох картинках поряд два схожих зображення і треба знайти відмінності. В інтернеті такого море. Раджу не обирати примітивні, пошукайте завдання, де чимало відмінностей. Такий тип завданя підходить і для молодшої школи.

Переваги: дуже гарно сприймається учнями всіх класів. Мінус: дуже багато доводиться друкувати, діти відмічають відмінності безпосередньо на папірцях.

Веселі задачки

Прості і безпосередні. Які не вимагають занадто багато думати і веселі. Молодші школярі можуть зробити краще за дорослих. Приклад:

Розумні задачі

Прості, але треба подумати.  Приклад (зображення тут не просто так, це підказка):

Ще один приклад:

Складні

Як задача про лабіринт. Задача, що потребує терпіння. Кажуть, що таким чином в канадському барі було запропоновано диференціювати  тверезих і усяких.  Я трохи переробив цей лабіринт, зробив його чорно-білим для всіх принтерів і замінив половину кіл на трикутники. Ось що вийшло:

Ще одна цікава, як на мене, задача. Кажуть, з китайського підручника. Я розумію, що дорослі в більшості своїй не дотиснуть. Але я особисто бачив дітей, що розв’язували цю задачу за півгодини.

Поясню умову. В першому рядку — прибульці. Їх всіх щось об’єднує.

В другому рядку — неприбульці. Тобто, ні у кого з них немає того, що є у прибульців. Якщо ви зрозумієте, що відрізняє прибульців з першого рядка і неприбульців з другого рядка, то в третьому рядку точно зрозумієте, хто прибулець, а хто ні.

Сірникові задачки

Окрема група — сірникові задачі. В інтернеті їх багато, кілька коробок сірників вистачить отримати море задоволення.

Приклад:

Пам’ятаю, як я був вражений експериментом з шістьма сірниками.

Орігамі

Орігамі — ще один цікавий напрям. Можна складати квіти, іграшки. На жабках, складених в техніці орігамі, можна влаштовувати чудові «заскоки» — чия жабка до фінішу доскаче першою.

Ще чудова забава — Flextangles. Разом з шаблонами – кольоровим і творчим. Робиться з одного листа паперу:

Можна ще подивитися цікавого у нас на сайті в розділі «Handmade» і в тематичних пабліках.

Задачі на обговорення 

Якось в спільноті вчителів інформатики показав свою задачу:

І отримав дуже цікавий коментар про підтекст. А дійсно, ця задача тягне за собою низку запитань для обговорення з учнями, наприклад:

— Дітей поставили в шеренгу ні їх, ні їх батьків не питаючи. З якого дива? Так можна? В яких випадках?

— Хто буде відповідати, якщо Марія Іванівна помилиться? І що з нею потім робити? Яка у неї відповідальність?

— Чому вирішення проблеми залежить від батьків Хуліганова, які не чують звичайних аргументів? Чому інші батьки не беруться до уваги, а цих слухають? А можна інакше?

— Де верифікація науковим апаратом такого способу пошуку істини?

— Хто ким і як маніпулює в даній історії?

— Чи допустимі такі методи пошуку істини?

— Чи не принижує Марія Іванівна дітей таким алгоритмом пошуку винуватих?

А хто запропонує інший алгоритм пошуку істини? А в межах законодавства?

Таке спілкування принесе користь. Це те саме критичне мислення, про яке пушать в івентних кейсах і розмовляють с дітьми на уроках. 

Просте запитання в фіналі 

При наявності інтернета, принтера і нелінивого вчителя зібрати свою папку паперової інформатики, погодьтесь, не так і складно.

Ви теж вважаєте, що воно того варто?

Анатолій Анатолійович,
листопад 2023 року