Одного чудового ранку понеділка три друга – Вова, Петрик і Степан знайшли скарб з цукерками. Кожен в цей день з’їв купу цукерок, а дослідник Петрик записав всі кількості в зошит, бо йому було цікаво дізнатися загальну кількість цукерок у скарбі. У вівторок і середу щасливі дні продовжилися і хлопці радісно споживали смакоту. Але в четвер на перманентно-радісні обличчя хлопців звернула увагу Оленка. За допомогою різноманітних і не завжди коректних методів впливу вона дізналася про скарб і швидко сформувала у хлопців комплекс провини на предмет «треба було ділитися». Починаючи від четверга Оленка також взяла участь у смачних дегустаціях. В неділю цукерочний скарб вичерпався. Оленка заявила хлопцям, що вона в цій історії – постраждала сторона, бо почала брати участь у щасті лише з четверга, коли всі інші раділи вже на повну. Петрик дістав зошит, і порахував на Python кому скільки дісталося цукерок:
names = ['Вова', 'Петрик', 'Степан', 'Оленка']
vova = [15, 20, 22, 7, 12, 23, 16]
petryk = [13, 14, 12, 11, 13, 12, 9]
stepan = [12, 2, 13, 14, 15, 16, 17]
olenka = [29, 30, 31, 28]
sweets = [sum(vova), sum(petryk), sum(stepan), sum(olenka)]
print(names)
print(sweets)
Проста і гарна програма видала чесну статистику:
['Вова', 'Петрик', 'Степан', 'Оленка']
[115, 84, 89, 118]
Розумна Оленка переглянула код програми, результат, і, звичайно, все зрозуміла. Але вирішила пошуткувати і включила режим «я – дівчинка, я в цифрах не розуміюсь, мені намалювати краще». Петрик колись давно, ще коли не було ChatGPT читав, що для неймовірно популярної мови Python написано величезне море бібліотек. Відповідно, щось повинно бути і для візуалізації даних, це ж популярна задача. Петрик продовжив дослідження і здивовано дізнався, що для візуалізації на Python давно існує бібліотека Matplotlib, але ще більш цікавим для Петрика був факт, що не треба возитися з встановленням цієї бібліотеки в свій локальний Python, розбиратися з PIP та іншими деталями. Достатньо в коді свої програми на Replit вказати використання зовнішньої бібліотеки. І розумний Replit самостійно розбереться з її підключенням і всіма необхідними налаштуваннями. Відповідно, щоб для Оленки зробити картинку-діаграму треба дописати в програму Петрика всього ТРИ рядочка.
import matplotlib.pyplot as plt
names = ['Вова', 'Петрик', 'Степан', 'Оленка']
vova = [15, 20, 22, 7, 12, 23, 16]
petryk = [13, 14, 12, 11, 13, 12, 9]
stepan = [12, 2, 13, 14, 15, 16, 17]
olenka = [29, 30, 31, 28]
sweets = [sum(vova), sum(petryk), sum(stepan), sum(olenka)]
print(names)
print(sweets)
plt.pie(sweets, labels=names, autopct='%.0f%%')
plt.show()
Яка краса! – сказала Оленка. Після чого вся компанія почала ще більше поважати Replit і знову-таки радіти Пайтону. Треба, — сказав Петрик, — знайти відповідну бібліотеку і порахувати вірогідність знаходження ще одного скарбу з цукерками. Це ж Python, обов’язково повинно на цю тему щось бути!