Код:

from time import sleep
length = 64
while True:
    for x in range(length):
        print(' ' * x + "::")
        print(' ' * (length - x) + "::")
        sleep(.01)

Код:

number = 10
print(f"Жмурилка Станіслава Шаповалова:\n")
print(f"{number}, {number-1}, {number-2}, {number-3} -")
print(f"Замовкає в небі грім.")
print(f"Линуть хмари де-не-де.")
print(f"Далі цифра {number-4} іде.")
print(f"В лузі скошена трава –")
print(f"{number-5}, {number-6}, {number-7} і {number-8}.")
print(f"Після двійки - одиниця.")
print(f"От і йди тепер жмуриться!")

Код:

for x in range(1,15,2):
    print('{:^13}'.format('^' * x))

А так, як на мене, ще гарніше:

Код:

import random
boys = ["Коля", "Толя", "Вася", "Петя", "Саша", "Ваня"]
print("Ви подобаєтесь цим хлопцям: " + ', '.join(boys) + '.')
print("Зараз комп'ютер визначить, хто подобається Вам...")
choice = random.choice(boys)
print("Степан")

Код:

input('Купи слона! ')
while True:
    input('всі так кажуть, а ти купи слона! ')

Після публікації даної версії програми, Pavlo Slavynskyy запропронував ще цікавішу:

Код:

# Версія Pavlo Slavynskyy
response = input('Купи слона! ')
while True:
    response = input(f'Всі кажуть "{response}", а ти купи слона! ')

Традиційно у відкритій шкільній олімпіаді з програмування, що я проводжу кожного року, беруть участь не лише учні, а також студенти та учні інших шкіл. І кожного року є свої сюрпризи, нові імена і дух змагання. Олімпіада традиційно проходить на платформі e-olymp.com на чистих акаунтах. Під час олімпіади можна користуватися help-системою мови програмування. Через те, що навчальний рік тільки розпочався і деякі учні позабували синтаксис, можна користуватися довідниками мови Python.

Приємно, що завантажені навчанням студенти-випускники школи кожного року мотивують молодь своїми гарними результатами по принципу «Навчайтеся, і ви також все це зможете зробити». Цього року у відкритій шкільній  олімпіаді взяли участь студенти-айтішники КПІ, Львівської політехніки, НАУ. А студентка медичного факультету університету ім. Богомольця журилася, що «забула увесь Пайтон» але при цьому не забула математику і вивела формулу для однієї з задач.

В даній статті хочу звернути увагу на задачу «Байтик і шахи» (https://www.e-olymp.com/uk/problems/8659).

Нескладна задача, що має на e-olymp.com рейтинг складності лише 12%.

Ось умова:

Байтик та шахи

Якось, вкотре запізнившись на урок, Байтик, проходячи повз ігрову кімнату, помітив шахову дошку. Порахував усі клітинки на ній, і йому стало цікаво: скільки різних квадратів зі стороною k (1≤ k ≤ n) можна розмістити на дошці розміру n.

Вхідні дані:

Натуральне число n (n ≤ 10000) розмір шахової дошки.

Вихідні дані:

Єдине число – кількість різних квадратів, які можна розмістити на шаховій дошці.

Приклад вхідних даних:  3

Приклад вихідних даних: 14

Логічними міркуваннями, листочком і олівцем можна легко знайти кілька окремих випадків. Наприклад, при n=1 очевидно, що кількість різних квадратів – 1. При n=2, тобто дошці 2 на 2 клітинки, квадратів буде п’ять, чотири малих і один загальний, що вміщує в себе чотири малих.

При n =3 відповідь - 14.  Це можна порахувати вручну або просто подивитися тестовий приклад в умові задачі.

Давайте складемо табличку:

Тут можна побачити класичну задачу з розділу динамічного програмування. Кожне наступне число-відповідь, це n в квадраті плюс відповідь від попереднього n. Відповідно, для n=4, відповідь буде 4*4 + 14 = 30.

На Python це буде, наприклад, так:

n = int(input())

s = 0

for x in range(1, n+1):

    s += x**2

print(s)

Я попросив у учнів дозволу переглянути код їх розв’язків. І здивовано побачив такий розв’язок цієї задачі:

n = int(input())
print('{:.0f}'.format((n*(n+1)*(2*n+1))/6))

Це студентський розв’язок. КПІ, 1 курс, прикладна математика. Питаю: «звідки формула»?

Почув відповідь: «Це квадратне пірамідальне число. Нам тиждень тому пояснював це викладач матану. Це не було темою, це він відповідав на запитання під час ZOOM-лекції».

Мабуть, якщо йти вчитися, то на правильну спеціальність правильного університету. Тому що в такому місці за допомогою самоосвіти і викладачів можна  системно і послідовно навчитися серйозним речам.

Де замість циклу  використовують формулу. Згадують її або виводять з голови. Там, де неоптимально – це погано, і внутрішня освіта за таке сварить. Де олімпіадний принцип «здати у відведений час»  - це недостатньо. Тому що і на співбесідах і на роботі — інші критерії.

Можливо, гарна вища айтішна освіта – це коли в голові не розкидані сторінки різних  класних книжок, а більш-менш серйозна бібліотека?

Як Ви вважаєте?