
При реєстрації персонального акаунту на Gmail ви можете обрати собі логін з вільних. Але спочатку давайте розберемося з транслітерацією.
Припустимо, Вас звати Сергій Дяченко (як одного з моїх найулюбленіших письменників). Так як в логіні для реєстрації пошти нам будуть потрібні лише латинські літери, то перше, що нам треба буде зробити – це дізнатися, як транслітом пишеться наше ім’я та прізвище. Звертаю увагу, що не треба питати про це думку сусідки-вчительки англійської, а варто подивитися у власну ID-картку, там написано. Власникам паспортів старого зразку можна подивитися у закордонний паспорт. Якщо такого немає, також не проблема. Правила транслітерації регламентуються Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 55. Але можна не читати той чималий документ, а скористатися сервісом від Державної міграційної служби України:
https://dmsu.gov.ua/services/transliteration.html
А ще зручніше провести транслітерацію можна за допомогою сервісу Державного підприємства «Документ», там можна скопіювати текстовий результат транслітерації:
https://pasport.org.ua/vazhlivo/transliteratsiya
Ви пишете на даній сторінці своє ім’я і прізвище українською, а сервіс вам повідомляю про те, як буде по правилам постанови Камбіну все це писатися транслітом. Зручно.
Таким чином ваше ім’я буде писатися Serhii Diachenko
Далі ми реєструємося на Gmail і нам дуже повезе, якщо адреса Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. буде вільною. Якщо дана адреса буде зайнята, то треба придумати новий логін. Звичайно, я не раджу те, що пропонує гугл з цифрами і буквами, або щось на кшталт Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , є більш класні і розумні варіанти.
Припустимо, що адреса Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. – вільна. Ми зареєструвалися, як правило прив’язали пошту до телефону і включили двофакторну аутентифікацію, то зрозуміло.
Все що було написано вище – для багатьох не новина. А тепер – перший бонус для тих, хто сюди дочитав.
Якщо ваш друг напише вам листа на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. то лист ви отримаєте. А якщо ваш друг пропустить крапку і напише вам на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. - то отримаєте? Так!
А якщо ваш друг напише вам на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ? Також отримаєте! Отже, в особистих акаунтах крапка не має значення. Це, до речі, написано в google-help, отже це не помилка, а концепція.
Але якщо у вас корпоративний акаунт Google, наприклад Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , то крапка в адресі важлива, і якщо ви її пропустите, то це буде інша адреса.
А тепер — ще один бонус, для тих, хто і сюди дочитав.
Припустимо, ви хочете поспілкуватися зі студентами Інституту Специальних Технологій міста Торпи. Тоді просто на сайті інституту вкажіть, що ваша адреса буде не звичайна, а, наприклад, така: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Всі листи, що будуть відправлені на дану адресу ви отримаєте на свій звичайний акаунт Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , а використавши можливості фільтрації Gmail можете одним правилом такі листи перенести в окрему теку.
Використання плюса в адресах пошти працює і в корпоративному акаунті. Наприклад, якщо у вас в школі є гурток любителів англійської, вони можуть писати вам на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. і ви будете такі листи фільтрувати одним правилом в окрему теку і переглядати в першу чергу.
Ще один приклад: ви шукаєте роботу через інтернет-сайти. Всім сайтам, які будуть вам розсилати пропозиції ви можете вказати, що ваш email Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
І всі листи, що прийшли на таку адресу з різних сайтів одним правилом фільтрування будуть переміщуватися в окрему теку.
Треба врахувати, що є сайті, які при реєстрації забороняють використання плюса в email. Тоді такі листи треба буде опрацьовувати окремо.
Можна використовувати плюс в email адресі і для інших цілей, тут вже все залежить від необхідності і цілей.


Уже не перший рік найвідомішій курс для програмістів Гарвардського університету CS50 проводить змагання під назвою CS50x Puzzle Day. Всім бажаючим пропонується розв’язання логічних задач за обмежений час. Під час розв’язку учасникам дозволяється об’єднуватися в команди, бо завдання традиційно складні і знайти розв’язок самостійно — складно. Для тих учасників, що не змогли знайти собі команду, на час змагання запускається сервіс пошуку однодумців. В 2020 році організатори дали на розв’язок восьми задач чотири доби, дозволивши користуватися інтернетом та будь-якими іншими ресурсами. Через Всесвітній карантин командам заборонили зустрічатися особисто, крім випадків, коли учасники команди разом живуть. Всі мозкові штурми – виключно онлайн.
Взяти участь у змаганні об’єдналась і команда Новоград-Волинської школи № 7 під назвою «i7 Ukraine» з учнів, вчителя і студентів-випускників: Вікторія Кондратюк з 10-А, вчитель інформатики Анатолій Сахно, студенти КПІ Валерій Шмідт і Анатолій Шмідт. Капітаном команди учасники обрали Анастасію Прохорчук з 11 класу.
Це були чотири доби серйозної та активної роботи, десятки зустрічей в Telegram і ZOOM. Водночас усі учасники продовжували дистанційне навчання у школі та університеті. Ніхто з команди не мав досвіду змагань такого рівня.
Для того щоб оцінити рівень змагання, можна розглянути задачу, яка сподобалася команді найбільше. Ось її умова:

Реальна робота над задачею почалась, коли було знайдено першу закономірність під час мозкового штурму:
RN: IVXLCD
Це римські цифри. І однієї не вистачає – тисячі, яка позначається буквою «M», а RN на думку команди — «Roman Numеrals».
Наступна послідовність була знайдена за кілька годин, однорозрядні числа:
Single Digit Numbers: Zero, Two, Tree, Four, Five, Six, Seven, Eight, Nine. Пропущена одиниця, тобто «One», відповідно буква «O».
Перебиралися сотні варіантів послідовностей. Міри ваги, довжини, фізичні величини, шукали в таблиці Менделєєва, океани, гірські вершини, міста по чисельності населення і площі, аналізувалися фільмографії, «Гаррі Поттер», символи світових релігій, імена персонажів казки «Білосніжка та сім гномів», ступені прожарки стейків. І так – годинами.
Наступне відкриття – китайські зодіакальні тварини:
Chinese Zodiac Animals: Rat, Tiger, Rabbit, Dragon, Snake, Horse, Goat, Monkey, Rooster, Dog, Pig. Не вистачало «Ox», тобто «бик» і знайдена ще одна буква «O».
Шукаючи набори з 12 елементів, команда успішно звернула увагу на астрологію:
Astrology Signs: Aries, Taurus, Gemini, Cancer, Leo, Virgo, Libra, Scorpio, Capricorn, Aquarius. Пропущений «Sagittarius», буква «S».
І знову — години пошуків, і нове відкриття, тепер в літературі. В ZOOM була здивована тиша, коли прозвучало «Чекайте, знайдено! Це Толкін «Володар перснів», члени Братства Персня».
Fellowship of The Ring: Frodo, Samwise, Gandalf, Legolas, Gimli, Aragon, Boromir, Meriadoc.
Не вистачає «Peregrin», отже пропущена буква «P».
Наступна послідовність була в області, яку команда не раз обговорювала. Це було… сім смертних гріхів.
Deadly Sins: Lust, Gluttony, Greed, Sloth, Wrath, Pride.
Пропущена «Envy», тобто заздрість. І буква «E»
Залишились незнайденими дві послідовності:
TR: DKPCFGS
SR: DDPVCCBR
Так як завдань вісім, то команда вирішила, що пропущені букви повинні бути вписані замість знаків питання, і розв’язана остання задача. Те поняття, що пропущено в останньому завданні і буде відповіддю на всю задачу.
Букви, що вже знайдені, розставились по черзі запитань:
OO_:PEM_S
Отже, залишилось небагато кроків, але закінчився час. Капітану треба було терміново здавати ті задачі, що встигли розв’язати. Cаме за задачу «Sets» команда «i7 Ukraine» проголосувала як за найцікавішу, боролася з нею 25 годин, але цього не вистачило.
Після закінчення змагання організатори пообіцяли опублікувати правильні розв'язки через ZOOM, на час публікації статті змагання завершилось, а правильні відповіді невідомі.
Інтернет дуже змінив наше життя. У ці чотири доби учасники команди працювали дистанційно на уроках і здавали екзамени з матаналізу в Діскорді. Багато спілкувались. І отримували неймовірний досвід у чудовому світовому змаганні на ім’я «CS50x Puzzle Day» з найстарішого вищого навчального закладу Сполучених Штатів.
ps.
Організатори CS50x Puzzle Day опублікували правильні відповіді на задачі. Приємно, що в задачі «Sets» те, що ми визначили — було правильно. І загальна логіка - також. Ми не знайшли:
Taxonomic Rank: domain, kingdom, phylum (in zoology), class, order, family, genus, species.
Пропущено - «Order» - буква O
а ще
Santa reindeer: Dasher, Dancer, Prancer, Vixen, Comet, Cupid, Donder, Blitzen, Rudolph.
Пропущено «Donder» - буква D.
В результаті:
OOO:PEMDS
А це - математика:
Order of operations: Parentheses, Exponents, Multiplication, Division, Addition, Subtraction
Пропущена буква А - а це додавання.
Правильна відповідь на задачу: Addition
Організатори приймали також відповідь «Add»
На жаль, команда «i7 Ukraine» цю задачу не дотиснула. Але в конкурсі такого рівня дебютували, і правильно зробили дві задачі.
В квітні 2017 року я запустив один зі своїх проектів – сайт для позитивного розвитку «Плетиво». Хостер zzz.com.ua гостинно надав 1 Gb дискового простору, PHP, MySQL та можливість встановлення CMS. Майже три роки zzz.com.ua безкоштовно і стабільно утримував мій сайт. Одного разу я звернувся за технічною підтримкою і оперативно її отримав. Хочу щиро подякувати zzz.com.ua за ці три роки підтримки.
Але життя продовжується, 30 березня 2020 року отримав від них такого листа:
---
20 апреля 2020 года срок действия Вашего FREE хостинг-аккаунта истекает на хостинге ZZZ.COM.UA, после чего все Ваши страницы будут заблокированы, а затем удалены.
Чтобы избежать этого, пожалуйста, обновите Ваш план до PRO в нашей панели хостинга всего за 499.90 грн/год.
---
Закривати проект не хотілось, бо вже багато чого зроблено і багато чого хочеться ще зробити. А грошей трохи шкода, бо якщо зібрати оплату за всі проекти, що я власним коштом утримую, то набирається трохи сума.
І тут приємним чином згадалося, що сайт «Плетиво» побудований на Joomla, тобто відомій сучасній CMS. І це дозволяє легко і просто перевезти увесь сайт з одного хостингу на інший. Залишилось знайти надійного недорогого хостера і спробувати.
Алгоритм переїзду простий:
- Всі файли і база даних зі старого хостингу копіюються до себе на комп'ютер
- Зі свого комп'ютера на новий хостинг переписуються файли та імпортується база даних.
- В одному конфігураційному файлі переписується пару рядків.
- У реєстратора домена вказуються нові ns-сервери.
Я перевів «Плетиво» на новий хостинг за кілька годин, при тому, що трохи помилився і звертався за допомогою до технічної підтримки нового хостера.
Вважаю, що дуже важливо мати можливість переїзду сайту зі збереженням всіх матеріалів.
«Плетиво» - невеликий особистий проект, а якщо сайт складається з кількасот новин, файлів, світлин. Коли архів загубити ніяк не хочеться. Використання відомих CMS дає можливість простого перенесення сайту, а це достатньо серйозний аргумент для проектів, яким планується довге життя.
Отже, сайт «Плетиво» змінив домівку. Ідеальним алгоритмом – просто і непомітно.
Не дуже популярна у нас інтелектуальна гра – це відомий європейський хіт. Гра року Швеції (2005), Фінляндії (2006), Франції (2006), володар призу Mensa Select (2006). Абстрактна гра для двох гравців, винайдена Томасом Флоденом (Tomas Flodén). Комерційні права на Пентаго належать шведської кампанії Mindtwister Games. Гра має офіційний сайт, з 2006 року в технічному музеї в Стокгольмі проводиться чемпіонат з Pentago.
Стандартні класичні правила:

Гра проводиться на полі 6 на 6 лунок. Ігрове поле поділено на чотири сектори, кожний сектор обертається навколо своєї осі. Грають два гравця, у одного шари чорного кольору, у іншого – білого. Грають по черзі. Гравець кладе шар свого кольору в одну з вільних лунок після чого повинен повернути один будь-який з чотирьох секторів ігрового поля на 90 градусів або за годинниковою стрілкою або проти. Після чого ходить інший гравець своїм кольором шару аналогічним чином. Виграє той, хто побудує пряму лінію з п’яти шариків свого кольору по горизонталі, вертикалі або діагоналі. В принципі – все.
Ціна офіційної версії гри на Розетці – 600 гривень. Ціна китайської версії на Аліекспресі починається від 300 гривень. В Україні продається цікава версія для кількох гравців, трьома кольорами шарів і картками.

Коштує від 130 гривень. Якщо ви хочете з розширеної версії отримати класичну, можна купити шариків двох кольорів в потрібній кількості, або використати щось підручне, я, наприклад, розпустив дерев’яне намисто.
Цікаве, як на мене, відео-представлення гри від Светлани Коробач, вони в родині навіть трохи ускладнили правила:
Як то кажуть – рекомендую!

8 квітня 2007 року недільний додаток до провідної американської газети The Washington Post опублікував великий матеріал про те, як суперзірка класичної музики скрипаль Джошуа Белл грав 45 хвилин у вашингтонському метро. З тисячі з гаком перехожих він був упізнаний лише однією жінкою. У статті "Перли перед сніданком" журналісти міркують про феномен "мистецтва без рами".
Він вийшов з метро на станції L'Enfant Plaza і став біля стіни, відразу за сміттєвим баком. Майже за всіма мірками зовнішність його була звичайною: моложавий білий чоловік, одягнений в джинси, спортивну сорочку з довгими рукавами і бейсболку з логотипом команди Washington Nationals. Вийнявши з футляра скрипку, він поставив його біля ніг, завбачливо кинувши в нього кілька доларових папірців і монет – в якості "стартового капіталу". Розгорнувши футляр в сторону пішоходів, він почав грати.
Час: 7:51 ранку, п'ятниця 12 січня 2007 року, сама середина ранкової години пік. За наступні 43 хвилини повз скрипаля, який виконав шість класичних творів, пройшли 1097 осіб. Майже всі вони поспішали на роботу, майже всі - в державні установи. Станцію L'Enfant Plaza оточують будівлі федеральних відомств США, і ці пішоходи, в масі своїй, були бюрократами середньої руки, які обіймають посади з невизначеними і взаємозамінними назвами: фахівець, консультант, посередник, менеджер проекту, координатор…
Кожному, хто проходив повз, потрібно було зробити вибір, з яким часто стикаються городяни, що користуються громадським транспортом і час від часу стикаються з вуличними музикантами. Ви зупинитесь і послухаєте? Або пробіжете повз зі змішаним почуттям провини і роздратування, усвідомлюючи власну скупість і обурюючись спробою непрошеного зазіхання на ваші час і гроші? Кинете ви долар просто із ввічливості? Чи залежить ваше рішення від того, що музикант по-справжньому поганий? А якщо він чудово грає? Чи є у вас час на красу? А повинен бути? Яка моральна математика того, що відбувається?
В описувану січневу п'ятницю всі ці приватні питання отримали незвичайні публічні відповіді. Ніхто не знав, що скрипаль, який стояв біля стіни в переході, - один з кращих класичних музикантів сучасності, який грав вишукані твори на одній з найдорожчих скрипок в світі. Його виступ організувала газета The Washington Post як експеримент з контекстом, сприйняттям і пріоритетами, а з ще як спробу неупередженої оцінки громадського смаку: чи може краса подолати повсякденність обстановки і незручний час?
Музикант не грав популярні мелодії, впізнаваність яких змогла б викликати інтерес сама по собі. Експеримент був в іншому. Він виконував написані для соборів і концертних залів шедеври, які пережили століття. Акустика в метро, до речі, виявилася цілком прийнятною... Звук скрипки, кажуть, нагадує людський голос, і в руках цього музиканта вона ридала, плакала і співала…
Так що ж сталося на станції L'Enfant Plaza? Запитаємо експерта.
Ми запитали Леонарда Слаткіна, музичного директора Національного симфонічного оркестру. Що, на його думку, могло трапитися - гіпотетично - якби один з найбільших скрипалів світу виступив інкогніто перед тисячею поспішачих городян?
— Припустимо, його не впізнали і прийняли за одного з вуличних музикантів. Все-таки, чи його зовсім не помітять… В Європі, звичайно, він привернув би більше слухачів… Ну, скажімо, з тисячі чоловік 35-40 звернуть увагу на те, як він добре грає, а 75-100 зупиняться, щоб послухати.
— Тобто, натовп він збере?
— Так, звісно.
— А скільки грошей йому дадуть?
— Доларів 150.
— Дякую, маестро. Але це було не гіпотетичне питання. Це сталося насправді.
— Тобто? Хто був цим музикантом?
— Джошуа Белл.
— Ні!!!
Джошуа Белл починав як вундеркінд, а в 39 років він вже давно віртуоз світового масштабу. За три дні до виступу у вашингтонському метро він грав в Бостоні, де зібрав повний зал, хоча пристойні місця там коштували близько ста доларів. Три тижні тому він дав інший концерт — в Стратморі. Аудиторія була настільки делікатна, що ніхто не кашлянув до перерви між частинами творів. Але в ту січневу п'ятницю Джошуа Белл виявився одним з жебраків зі скрипкою Страдіварі за 3,5 млн. доларів, що шукають уваги зайнятих людей, які поспішають на роботу.
…Белл грав в повну силу… Тільки через три хвилини після початку його концерту хоч щось сталося. Чоловік середніх років сповільнив крок і обернувся в бік музиканта. Ще через тридцять секунд жінка опустила купюру в футляр. Через шість хвилин хтось зупинився. За 45 хвилин виступу сім чоловік затрималися, щоб послухати музиканта. 27 кинули йому гроші, і майже всі зробили це на бігу. Разом — 32 долари з дріб'язком. Решта 1070 пройшли повз. Ні, пан Слаткін, натовп не зібралася, ні на одну секунду...
Якщо великий музикант грає велику музику, але її ніхто не чує... Чи справді він такий хороший? Це - старий філософський спір про природу краси. Чи можна її виміряти (Готфрід Лейбніц)? Або це лише думка (Девід Юм)? Або це сума того і іншого, пропущена через безпосереднє сприйняття спостерігача (Іммануїл Кант)? Нам ближче версія Канта: вона здається самою вірною і більш за все підходить до випадку Белла.
Сам Белл розповідав, сміючись, як його вразило, що люди його ігнорують. «У концертному залі мене може засмутити кашель когось із слухачів або сигнал стільникового телефону... Але тут мені довелося ловити будь-які знаки уваги ... Я був дивно втішний, коли хтось поклав в футляр купюру, а не монети». І це говорить людина, яка може отримати тисячу доларів на хвилину ... «Коли я граю перед аудиторією в концертному залі, мені не треба добиватися визнання. Але тут я став побоюватися: «Що, якщо я їм не подобаюся? Що, якщо їх обурює моя присутність?». Він виявився, просто кажучи, «мистецтвом без рами».
Марк Лейтхаузер тримав в руках більше великих творів мистецтва, ніж будь-який з королів, пап або членів сімейства Медічі. Старший куратор Національної галереї мистецтв, він займається оформленням полотен. Лейтхаузер впевнений, що розуміє суть події з Беллом в метро. «Припустимо, я вийняв з рами класичний шедевр абстракціонізму, скажімо, роботу Еллсворта Келлі. Картина вартістю п'ять мільйонів. Я приніс її в ресторан, де збираються працьовиті хлопці з Коркоран-Скул (єдиний в Вашингтоні вищій навчальний заклад, орієнтований на мистецтво і дизайн), і повісив на стіну з цінником «150 доларів». Ніхто не помітить цю картину. У кращому випадку, який-небудь куратор скаже: «О, схоже на Еллсворта Келлі. Передайте, будь ласка, сіль».
…Подивимося ще раз на відеозапис виступу. Ось він, перший чоловік, який зупинився послухати музику: білий чоловік ледь за тридцять, в полотняних штанях, шкіряному пальто, з портфелем. Він - Джон Девід Мортенсен - працює в міністерстві енергетики та поспішає в офіс до початку нудного робочого дня. На відео видно, що він не просто зупинився: спочатку він пройшов повз, а потім, звірившись з годинником в стільниковому телефоні, повернувся і присвятив Беллу три хвилини. Мортенсен, в житті не слухав класичної музики, проходив повз Белла тоді, коли той виконував знамениту чахону Баха з партити ре мінор для скрипки соло, і застав перехід з мінорної тональності в мажорну… «Я нічого не знаю про тональностях, але від цієї музики на мене зійшов мир», - пригадав менеджер, коли його запитали, чому він зупинився в переході...
Уважний перегляд запису імпровізованого концерту привів нас до висновку, що ігнорували музиканта всі категорії пішоходів незалежно від статі, раси та віку. Єдиний виняток — діти. Усі без винятку, вони намагалися зупинитися і послухати музику, і всіх до єдиного за руку відводили батьки.
…Культурним героєм дня 12 січня виявився невисокий лисуватий чоловік на ім'я Джон Пікарелло, який слухав Белла цілих дев'ять хвилин.
— Ви ніколи не бачили музикантів на станції L'Enfant Plaza?
— Таких немає.
— Що ви хочете сказати?
— Це був феноменальний скрипаль. Ніколи не чув нікого, хто грав би так професійно. Технічно дуже грамотно, з відмінним фразуванням. І інструмент у нього був чудовий, з розкішним звуком. Я слухав його здалеку, щоб не втручатися в його простір.
…З'ясувалося, що шанувальник Белла не впізнав свого кумира. В юності Пікарелло навчався грі на скрипці, але кинув, зрозумівши, що його можливості обмежені. Зараз він працює в поштовому відомстві. У футляр Джошуа Белла він поклав скромні п'ять доларів і, збентежений, швидко зник…
Стейсі Фурукава, співробітниця демографічного відділу в міністерстві торгівлі, приїхала на станцію L'Enfant Plaza під завісу. За три тижні до експерименту The Washington Post вона побувала на безкоштовному концерті Джошуа Белла в Бібліотеці Конгресу. І ось вона побачила його знову — віртуоза зі світовим ім'ям, який грає заради грошей. Вона не зрозуміла в чому справа, але вирішила, що ні за що не пропустить таку подію. Посміхаючись, вона встала в трьох метрах від музиканта і не покинула свого місця до кінця виступу. «Це було найдивовижніше видовище, побачене мною в Вашингтоні: Джошуа Белл грає в годину пік, а люди не зупиняються і біжать далі, не дивлячись, і деякі кидають йому четвертаки! Четвертак! Боже мій, в якому місті я живу, як таке може бути?». Після закінчення концерту Стейсі Фурукава представилася Беллу і поклала двадцять доларів в його футляр… Через те, що Стейсі впізнала музиканта, ці гроші авторами експеримента не були включені в фінальний «рахунок» Белла.
До 10-квітня 2007 року Белл, невдаха L'Enfant Plaza і кращий класичний скрипаль Америки, повернеться в Штати з Європи, щоб отримати престижну філармонічну премію Avery Fisher Prize.
Подяка lenta.ru за фото Джошуа Белла і російськомовну версію перекладу статті The Washington Post.
Відео експерименту - The Washington Post.
Задача, на перший погляд, звичайна — необхідно знайти цілі додатні значення для яблука, банана і ананасу:

Автори зображення пишуть, як бачимо, що 95% відсотків людей не зможуть її розв'язати. З ними не погоджується математик Елон Еміт, який впевнений, що це завдання не зможе розв'язати ні 95% людей, ні 99,999995%, включаючи математиків, які не є фахівцями в теорії чисел.
Наступне рівняння в своїй роботі 2014 року аналізували математики Ендрю Бреммер з університету Арізони і Аллан Макліод з Університету Західної Шотландії:

Вчені знайшли рішення для різних N від 4 до 200.
Мінімальні цілі позитивні a, b, с для N = 4 складаються з 79-81 цифр:
a = 154476802108746166441951315019919837485664325669565431700026634898253202035277999
b = 36875131794129999827197811565225474825492979968971970996283137471637224634055579
c = 4373612677928697257861252602371390152816537558161613618621437993378423467772036
До задачі можна підібрати і інші рішення, але вони ще довші. Вирішити це завдання простим перебором при такій кількості цифр в змінних неможливо, зазначає Елон Еміт.
За допомогою Python, що має "з коробки" довгу математику, нескладно перевірити, чи дані числа дійсно підходять:

Все добре. В результаті чотири виходить.
До речі, при N=4 максимальне число розрядів чисел a,b,c дорівнює 81. При N=178 максимальне число розрядів буде 398605460.
Дякуємо за цікавинку шановній Медузі.