Фото з сайту karpaty.love
Багато хто чув про незвичне містечко Берегове, розташоване в закарпатській частині України. Про містечко, населенням близько 24 тис. осіб, в якому гроші — українські, мова спілкування на вулицях — угорська, а покажчики вулиць демократично написані обома мовами:
Фото з сайту living-in-praha.livejournal.com
Ну, цікаво ж не тільки прочитати, а й подивитися. Якщо немає свого авто, або не хочеться бути водієм у закарпатському виноробному краї, то є потяги.
От і поїхали! Хоч це й не просто. Влітку залізничні квитки в бік популярних туристичних напрямків досить дефіцитні. Але при цьому один-два квитки все ж можна зловити, якщо регулярно моніторити сайт Укрзалізниці. Щойно квиток знайшовся, його потрібно швидко зловити і викупити. Це як риболовля: вчасно не підсік — отримав лише досвід.
Хтось потягами добирається до обласного центру Закарпаття — міста Ужгорода і звідти будує свій маршрут. Мій квиток був до закарпатського міста Мукачево. Щодо приблизних цін, то в серпні 2019 року повний залізничний квиток на 10 годин дороги з постіллю обійшовся мені в 170 гривень ($7), аналогічний купейний коштував 260 гривень ($11). Далі можна дістатися внутрішньоміським автобусом до автовокзалу в Мукачеві та сісти на рейсовий автобус у Берегово, або просто біля залізничного вокзалу Мукачева почати крутити головою. Практично одразу вам запропонують місце в маршрутці, і через 40 хвилин ви будете вже в Берегово. Маршрутка, звісно, трохи дорожча за автобус — ціна поїздки однієї людини — 50 гривень ($2). Сусідка по маршрутці говорила, що ця ж поїздка на таксі коштуватиме 400 гривень ($16). Відстань між Мукачевом і Береговим — 32 км.
У Береговому значний розкид цін на житло. Можна через olx.ua знайти кімнату за 50 гривень ($2) за ніч, можна зняти цілий будинок за 600 гривень на добу ($24). Ціни на готелі та апартаменти можна легко нагуглити або побачити на booking.com
Мені Берегово здалося містом неймовірного настрою. При ближчому розгляді мова спілкування місцевих жителів і справді практично всюди угорська. Мова досить складна: особлива фонетика голосних, 18 відмінків. Якщо ви знаєте, наприклад, одночасно українську, російську, англійську та німецьку, то це вам не допоможе, нічого з угорської вам не зрозуміти. Родичами угорської в Європі є фінська та естонська мови. Втім, у магазинах вас зрозуміють і знайдуть спосіб відповісти, причому доброзичливо. Я на вулиці запитав двох робітників дорогу російською, вони, вочевидь мене не зрозумівши, жестом попросили зачекати, покликали свого майстра, а далі вже майстер допомагав мені орієнтуватися, розмовляючи прикарпатською українською. У магазині шкільної канцелярії жінки-продавці говорили між собою угорською. Попросив у них щось зі шкільного приладдя. Зошит чи щоденник угорською, доньці на згадку. Вони мене закарпатською українською запевнили: "У нас немає нічого такого мадярською, ми вам не допоможемо, все тільки українською!". Тобто щоденники в дітей українські, а розмовляють усі суцільно угорською. Якось так...
У центрі Берегова багато пішохідних зон, тихо, спокійно, чисто. Є такі тихі мощені вулички, на яких можна сміливо знімати сюжети про життя старих часів... Вранці спостерігав чергу біля консульства Угорщини. Консульство ще не відкрилося, а черга вже зібралася. Така спокійна черга. Чинно, мирно, без поспіху люди чекають на відкриття, спілкуються між собою. Поліція в Береговому є, їздять їхні пріуси, але в очі не впадають ні поліцейські, ні їх кількість. П'яних бачив дуже мало. Пізно ввечері на вулицях безлюдно, близько опівночі, повертаючись до готелю прогулянкою в кілька кілометрів центральною вулицею, нікого не зустрів взагалі. Місцеві жителі, до яких чіпляєшся із запитаннями, привітні та доброзичливі. Зазвичай для запитань варто обирати старших людей, бо молодь може говорити лише угорською.
У Береговому чимало кафешок, ресторанчиків, супермаркет "SPAR" у центрі. Ну і, ймовірно, головне. Термальні води. Те, що приваблює до Берегова море людей у лікувальних і туристичних цілях.
Про лікувальні властивості місцевої води відомо здавна. Воду в Береговому видобувають із глибин понад тисячу метрів, її температура на виході зі свердловини може сягати 57 градусів, для купання її охолоджують. Вода каламутна через особливий хімічний склад. Лікарі не рекомендують перебувати в цій воді більше 2-х годин на добу — це, на їх думку, може призвести до втрати свідомості. Купання показані для лікування опорно-рухового апарату, серцево-судинної та нервової системи. При цьому, термальні води не рекомендуються людям, які мають проблеми з тиском, патологіями серцево-судинної системи, порушенням кровообігу. Якщо є проблеми зі здоров'ям, то варто бути уважним.
У Береговому є два комплекси термальних вод — «Закарпаття» и «Жайворонок».
Спорткомплекс «Закарпаття» — найпростіший і найдешевший. Має у своєму розпорядженні один великий басейн (51 м завдовжки) і два невеликих неглибоких басейни. У великому басейні є частина, де глибина невелика, можна стояти на дні. В іншій частині великого басейну глибина понад три метри, ця частина для плавання. Під час купівлі квитка вам видають браслет (дівчаткам — червоні, хлопчикам — сині). На браслеті — електронний блок, жетон із номером шафки і ключ від цієї шафки. Одягаєте браслет на руку, йдете у відповідну роздягальню до шафок, роздягаєтеся, йдете в душ, потім у басейн. Варто взяти з собою капці-в'єтнамки, а то й просто прийти в них у комплекс. Якщо загубили браслет на глибині, зрозуміло, пірнати за ним не можна. Вода дуже тепла, градусів 38, каламутна. Знайти на глибині що-небудь нереально, а ось знепритомніти на глибині — легко. Біля басейнів є завжди кілька працівників комплексу, вони підкажуть. Найімовірніше, це буде невеликий штраф. Ситуація ж, мабуть, типова.
Фото з сайту lviv1256.com
За допомогою браслета в системі записується час, коли ви пройшли турнікет комплексу. При виході ви здаєте браслет, його зчитують, якщо ви перевищили час перебування — ви доплачуєте. Якщо не перевищили — просто виходите.
Ціни 2019 року для дорослих — 120 гривень ($5) за півтори години перебування в комплексі. Щоб не плутатися, біля басейнів є великий годинник. У ціну входить оренда шафки, доплачувати не потрібно. Зрозуміло, приносити з собою і класти в шафку дорогі речі не потрібно. Звичайна туристська безпека. Якщо хтось бачив розгромну програму «Ревізор» із комплексу «Закарпаття», то варто зауважити, що ситуація 2019 року покращилася. Унікальність води та невисока ціна вхідного квитка продовжують бути головними причинами популярності комплексу «Закарпаття».
Другий, молодший комплекс у Береговому — «Жайворонок».
Сучасний відпочинковий комплекс «Жайворонок» має в розпорядженні кілька басейнів, зокрема і з прісною водою, з гідромасажами, джакузі. У комплексі працює єдиний в Україні критий термальний басейн:
У комплексі є свої готель, ресторан, кафе. У серпні 2019 року комплекс «Жайворонок» безкоштовно пропонував своїм гостям відвідати лазню на дровах та римську парну. На вході встановлено турнікети, але вони відключені, можна користуватися лазнею і парною скільки завгодно, про що написано перед входом на листочку. Схоже, це промо нових лазень.
Ціни 2019 року для дорослого — 220 гривень ($9) за дві з половиною години перебування в комплексі плюс 30 гривень, якщо ви орендуєте шафку. Поділу на чоловічу і жіночу половину немає. Тобто хлопець із дівчиною можуть зняти одну шафку на двох, щоб не переплачувати. Просто переодягатимуться в різних роздягальнях, їх достатньо. В такому разі один із них отримає звичайний браслет, а інший — браслет із номером шафки. При піднесенні браслета до замка шафки з таким самим номером, та відкривається. Час обліковується за допомогою браслетів, якщо перебрали — доведеться доплатити на виході. Якщо користувалися послугами на території — щось купували в барі або скористалися fish SPA — за все розраховуєтеся браслетом. На виході за все заплатите. Зручно. Сайт комплексу реалізовано українською, англійською та угорською — zhayvoronok.net
Обидва комплекси в Береговому — і «Закарпаття», і «Жайворонок» для учасників АТО безкоштовні. Необхідно пред'явити свідоцтво та довідки. Є знижки пенсіонерам, дітям, абонемент.
І ще одна, велика і гарна перлина термальних вод Закарпаття — комплекс «Косино».
Яскравий і гарний комплекс розташований у селі Косонь, за 22 кілометри від Берегова. Найпростіше дістатися до нього маршрутками з центру Берегова. Маршрутки зупиняються недалеко від музею. Ціна поїздки в один бік — 20 гривень. Їхати близько 20 хвилин.
Багато з тих, хто чув про комплекс «Косино», напевно, звернули увагу на ціну перебування. У серпні 2019 року мінімальне перебування — три години, коштує 450 гривень ($18) з людини. Перевищили час виходу на пару хвилин — зараховується як перевищення на пів години. Це коштує додаткових 100 гривень. Безліміт на весь день перебування в комплексі - 900 грн ($36). Якщо вам потрібна шафка — ще 50 гривень. На вході отримуєте браслет, яким відкриваєте шафку і який використовується як гаманець під час купівлі послуг. На виході заплатите, якщо користувалися. Штраф за втрату браслета — 500 гривень.
У комплексу досить інформативний сайт kosino.ua, там можна докладніше познайомитися з усіма послугами, надивитися фотографій і відео. Там реально дуже гарно.
У липні 2019 року в «Косино» відкрився ще й аквапарк. У рекламі на їхньому сайті зазначено, що дітям вхід в аквапарк безкоштовний. Щодо дорослих — незрозуміло. При купівлі квитка в касі пояснюють, що дорослим аквапарк теж безкоштовний. Найімовірніше — це теж промо-період після недавнього відкриття. В аквапарку вісім гірок. Катаються і діти, і дорослі, обмеження за вагою заявлено в 120 кг. Черг немає.
Фото з сайту комплекса «Косино»
Тариф для дорослих включає дворазове відвідування «королівських саун». Загальний час у саунах не має перевищувати 30 хв. Саун сім: евкаліптова, соляна лисяча нора, трав'яна, римська, хамам, угорська, крижана печера (температура мінус 10). У кожній із саун своя атмосфера, музика. Можна купити безліміт на сауни — 250 грн. Оформлені сауни стильно, ось, наприклад, фото трав'яної сауни з сайту комплексу:
У комплексі багато басейнів із різною глибиною і температурою води. Гідромасаж. У деякі басейни додаються барвники та ароматизатори. Виходить досить соковита імітація, наприклад, червоного вина:
Загалом «Косино» — комплекс гарний і продуманий. Навколо басейнів є годинник, орієнтуватися за часом нескладно. Мінімальні три години, звісно, пролітають швидко. Потрібно врахувати, що в ці три години вам потрібно вмістити переодягання і висушування волосся. І якщо є можливість відвідати «Косино», то навряд чи таке забудеться. Ну а що до ціни, то тут варто, ймовірно, послухати поради туристичних професіоналів. Усе залежить від настрою. Людина, налаштована бути незадоволеною, знайде неприємності в будь-якому багатозірковому топовому готелі, а людина, налаштована радіти, прагнутиме світлих емоцій. Тому після того, як заплатили за квиток і зайшли всередину — варто забути і про гроші, і про ціни, і про турботи. Вода, посмішки, бризки, неймовірні краєвиди навколо — ось що таке термальний комплекс «Косино». Ну, можна подивитися кілька разів на годинник, щоб не перебрати час. Але кілька разів. Щоб це не заважало покричати в аквапарку, валятися на шезлонгу або плескатися в басейнах.
І цілком зрозуміло, чому Берегове — популярний туристичний напрямок. Цікаво, красиво, дивовижні відчуття від термальних комплексів. Якщо немає можливості платити за сервіс — є чудова термальна вода в «Закарпатті», недороге житло і супермаркет з їжею. Якщо статки дозволяють витратити більше — варіантів теж чимало, при цьому немає відчуття, що всі намагаються заробити собі статки саме на тобі. Пляшка смачного сухого червоного вина місцевого заводу «Cotnar» увечері в ресторані навпроти комплексу «Жайворонок» коштує 100 гривень ($4).
Ось такі відчуття від перших відвідин Берегова. Залишився прекрасний настрій. Безумовно, за кілька днів побачилася тільки частинка цього незвичайного місця.
Мандрівник Олександр Бєлєнький 2016 року потрапив до ромської частини Берегового, яка огороджена стіною. Місце компактного проживання ромів. Лише після особистого дозволу авторитетної людини, йому дозволили фотографувати всередині табору, ромську школу та ромські будинки всередині. Я був вражений цим репортажем і фотографіями. Там не тільки портрет Тараса Шевченка в ромському стилі, там море настрійних фотографій. Світ, який поруч і далеко. Дуже вражаюче, рекомендую: ось матеріал Олександра Бєлєнького.
Кілька днів пролетіло, залізничні квитки додому кликали назад, у Мукачево. Водночас вдалося познайомитися з місцевим колоритом. Для поїздки назад, із Берегового до Мукачева, потрібно було знайти автобус. Навігатор готовий був допомогти з пошуком автовокзалу, але в центрі Берегова, біля пошти є будка з філією, як я зрозумів, автостанції. Жінка з будки продала квиток на автобус із Берегова до Мукачева і сказала: «Переходьте дорогу, і стійте на зупинці навпроти, як приїде автобус я вас сама посаджу в нього». Воно ж незрозуміло, якщо у мене є квиток, то навіщо все так складно. Хоча квиток був специфічний, кілька рядків написаних від руки з підписом і умовна овальна печатка. По приїзду автобуса, жінка дійсно прийшла і всіх своїх квитківців посадила в автобус. Через 40 хвилин автобус був у Мукачеві.
Що в Мукачеві цікавого. Багато цікавого, але все ж таки почати хочеться з неймовірного замку. Паланок. Один із найяскравіших замків на території України.
Рюкзак можна залишити на залізничному вокзалі в камері схову. Тільки не забути його забрати до 20-ї години, бо камера схову не цілодобова.
Далі найкраще сісти на міську маршрутку, попередньо уточнивши, чи довезе вона вас у центр. Маршрутка - 5 гривень, оплата водієві. У центрі розпитати в людей, де зупиняється автобус на Паланок. Що цікаво, що на цей автобус потрібно купити на зупинці квиток із QR кодом. Причому краще купити два — до Паланка і назад. Далі приїжджає невеликий автобус, у якому встановлено турнікет:
Квитки в Мукачеві бувають трьох видів. Це одноразові паперові квиточки з QR-кодом, їх можна купити в кількох десятках торгових точок по всьому місту. Це картки-проїзні квитки на тиждень, місяць і більше. Це банківські картки з технологією NFC. Знижок при купівлі карток на проїзд тривалого терміну дії немає.
Працює все не так щоб ідеально, сканер зчитує разові квитки в певному положенні QR-коду щодо сканера. Але зчитує. Просто посадка при цьому не надто швидка. Але ніхто не шумить і не штовхається. На зупинці жінка намагалася зайти, але в неї не було квитка. Вона простягнула гроші водієві, попросивши квиток у нього, але той відповів, що в нього квитків, на жаль, немає. Попросила когось із пасажирів їй допомогти. Жінка, що сиділа біля входу, оплатила своєю карткою, турнікет відкрився, а потім жінки розрахувалися між собою. Вартість проїзду в автобусі до замку Паланок із системою електронних квитків — 5 гривень.
Щодо самого замку, то це велична громадина з великою історією. Вхідний квиток коштує 50 гривень ($2), і там можна ходити і ходити. Є екскурсії різними мовами. Туристів багато, Паланок — топове місце. Охоронці на вході говорили, що на найближчу суботу планується, що в Паланок приїде п'ять весіль. Експозицій у замку багато, є що подивитися і де погуляти. Величне місце.
Фото з сайту karpaty.life
Ось так за три дні вдалося познайомитися з трьома термальними комплексами і замком Паланок. І набратися настрою, і вражень. Сподіваюся, ця довга історія допоможе комусь зорієнтуватися і теж спробувати. Власне, для цього я її й писав. Бо набратися нових чудових вражень можна в Україні за кілька днів. Для цього потрібно трохи грошей і бажання. А туристичні програми «Світ навиворіт» або «Орел і решка» можна вдома і взимку подивитися. До речі, термальні басейни працюють і взимку. На голову шапку, а нижче шиї — чотири метри дуже теплої води? Я не ще пробував. А ви? :)