Чудовий телеграм-канал "Мат. Салат" опублікував алгоритм визначення дня святкування православного Великодня будь-якого року.
Цитата:
Чим тільки не займалися математики. Наприклад, Карл Фрідріх Гаус у 1800 році представив математичний алгоритм, призначений для визначення дня святкування православного Великодня будь-якого року. Сам Гаус привів формули без висновку. Пояснення кожного кроку алгоритму дав професор Базельського університету Герман Кінкелін у 1870 році.
Для визначення дати Православної Великодня за новим стилем необхідно:
Розділити номер року на 19 та визначити залишок від поділу a.
Розділити номер року на 4 та визначити залишок від поділу b.
Розділити номер року на 7 та визначити залишок від поділу c.
Розділити суму 19a + 15 на 30 та визначити залишок d.
Розділити суму 2b + 4c + 6d + 6 на 7 та визначити залишок e.
Визначити суму f=d+e.
Якщо f ≤ 26, то Великдень святкуватиметься 4 + f квітня; якщо f > 26, то Великдень святкуватиметься f – 26 травня.
Ми, програмісти, люди, в цілому, доволі нудні. Звикли жити поряд з компіляторами, тому в нас частенько є певний брак авантюризму. Якщо компілятор сказав, що в кінці рядка треба ставити крапку з комою, то можна скільки завгодно бубоніти: «Хто таку дурню придумав?!», але то лише перший тиждень знайомства з професією. Далі програмісти просто виконують правила, з часом все спокійніше сприймаючи дивні речі. Ну а що робити, світ не ідеальний. І це не лише в професії, спокійне розуміння того, що правила необхідно виконувати, переноситься і в реальне життя. А як же свята?!
Програмісти гарно сприймають дні народження, тому що іменинники в цей день відчувають додаткові емоції, в молодості, зазвичай, позитивні. Програмісти добре сприймають дурнуваті свята, як «день рівнодення», коли день дорівнює ночі. Вони розуміють, що в Антарктиці все не так просто, але свято ж прикольне. Програмісти навіть сприймають Новий рік, хоча в цей день ніхто не народився, а просто змінився лічильник показника року. Вони ж у курсі, що лічильник секунд міняється значно частіше, а тоді рандом-функція — взагалі пісня.
А які ще свята є у програмістів? Є класичний — 256 день року, день програміста. Але це свято якесь кривеньке, оскільки не має фіксованої дати. У звичайні роки це 13 вересня, а у високосні — 12. Відповідно, перед святкуванням треба ще дізнатися високосність року, що йде. Набагато простіше в такому випадку святкувати День народження Будди, який можна святкувати взагалі будь-коли. Ну, у частини програмістів саме такий компілятор. А є ще класні свята у програмістів? Є! )
Чудове свято — День Ади Лавлейс. Це міжнародне свято дівчат у науці, технологіях, інженерії і математиці. Ось, що пишуть в англомовних джерелах: «an international celebration day of the achievements of women in science, technology, engineering and maths (STEM)». Я саме так і сприймаю — свято розумних дівчат будь-якого віку.
День Ади Лавлейс святкується у другий вівторок жовтня. Це вже прикольно, бо народилась ця дівчина 10 грудня. За легендою, саме вона склала першу програму для аналітичної машини Чарльза Бебіджа, відповідно, Ада вважається однією з перших програмістів в історії. Заради справедливості варто згадати, що машина Бебіджа не була побудована в реальності, а тому Ада не стикалась с компілятором, ось тут їй пощастило.
Але ж свято буде ще яскравішим з подарунками. Що подарувати розумним дівчатам у такий день? Звичайно, усілякі листівки і шоколадки не підходять. Придумано! Якщо дівчата розумні, то вони генерують в тому числі розумні думки. І буде зовсім чудово допомогти їм ці думки зберегти. У будь-який час на будь-який поверхні. Ми в i7 будемо дарувати в цей день розумним дівчатам прості олівці. Простий і доречний подарунок. Ми таким чином будемо відзначати розумних дівчат-програмісток, своїх вчительок математики, фізики, інформатики та технологій. Простими олівцями. Вже підготувались:
І якщо хтось запитає, а чому, власне, вітати розумних дівчат? Хіба вони чимось відрізняються від програмістів-хлопців? Відрізняються! Дуже сильно! Знаєте чим?
Вони, зазвичай, не такі нудні! )
Гарного свята!
В дитинстві час від часу він ходив до школи для бідняків — здобувати початкову освіту. Там викладали тільки Закон Божий, письмо і арифметику. Він не любив учитися: уроків майже не готував, учитель часто бив його по пальцях, аж ті розпухали. Він доволі пізно навчився читати і писати — лише до 10 років. Пізніше матері довелося перевести його в благодійну школу, де фізичні покарання не практикувалися.
Значно пізніше, в 17 років був зарахований до другого класу латинської гімназії. Він був старший інших учнів на 6 років, але до кінця життя так і писав з помилками.
Бідував: ходив у лахмітті, підошви підв'язував мотузками, щоб взуття трималося купи. Винаймав куточок у найбіднішому районі міста. Господиня з жалю щоранку наливала йому кави й давала шматок булки. На довгі місяці це було його їжею.
Прожив 70 років він ніколи не був одружений і не мав дітей. Характер у нього теж був вельми кепський і полохливий: він боявся пограбувань, собак, втрати паспорта, боявся загинути у вогні та отруєння. Він жахався найменшої подряпини, а назви хвороб викликали у нього тремтіння. Йому снилося, що його поховають заживо, тому щовечора клав біля ліжка записку: «Я живий».
За життя він написав 3381 літературний твір, з яких 158 казок, які прославили його на весь світ. Хто він?
Натисніть «детальніше» і дізнаєтесь...