Свої знають, що інформатика — то не про комп’ютери. Певною мірою можна розвиватися в предметі за допомогою дуже різних інструментів.
З високою вірогідністю нас чекає непроста зима. Військові кажуть про накопичення противником ракет. Повітряні тривоги стають довшими. Що робити в укриттях вчителям з дітьми? Як можна продовжити розвиватися і в таких умовах?
Один із простих інструментів в таких умовах — паперова інформатика. І не лише тому, що комп’ютера в укритті немає. Паперова інформатика — самодостатній освітній інструмент.
І традиційно на «Плетиві» — практичний досвід
В кабінеті інформатики, де я працюю, є окремий стіл для «Паперової інформатики». Звичайно, там бувають чудові гості у вигляді книжки проєкту «Ukraїner», як на світлині. Але головними на столі «Паперової інформатики» є папірці, які можна після уроку або на перерві взяти собі назавжди. На папірцях — цікаві задачі різного типу.
Принцип підбору матеріалів: знайшлося мимоволі щось цікаве, або цілеспрямовано знайдене — друкую на невеликих листочках — і на стіл паперової інформатики. Певну кількість копій. Потім, коли трохи буде розтягнуто зацікавленими учнями — все що залишиться — в папку. А на стіл щось нове.
Таким чином на столі нові завдання, учні їх бачать і забирають з собою. Для самих допитливих — велика папка. Набирають собі завдань з неї. Приємно, коли діти набирають багато завдань і тягнуть додому: собі, батькам, друзям.
Які типи завдань гарно «забираються» учнями? Звичайно, це залежить від багатьох факторів, але можна спробувати схематично окреслити групи завдань та їх цільову аудиторію.
Знайти відмінності
Класичні завдання, коли на двох картинках поряд два схожих зображення і треба знайти відмінності. В інтернеті такого море. Раджу не обирати примітивні, пошукайте завдання, де чимало відмінностей. Такий тип завданя підходить і для молодшої школи.
Переваги: дуже гарно сприймається учнями всіх класів. Мінус: дуже багато доводиться друкувати, діти відмічають відмінності безпосередньо на папірцях.
Веселі задачки
Прості і безпосередні. Які не вимагають занадто багато думати і веселі. Молодші школярі можуть зробити краще за дорослих. Приклад:
Розумні задачі
Прості, але треба подумати. Приклад (зображення тут не просто так, це підказка):
Ще один приклад:
Складні
Як задача про лабіринт. Задача, що потребує терпіння. Кажуть, що таким чином в канадському барі було запропоновано диференціювати тверезих і усяких. Я трохи переробив цей лабіринт, зробив його чорно-білим для всіх принтерів і замінив половину кіл на трикутники. Ось що вийшло:
Ще одна цікава, як на мене, задача. Кажуть, з китайського підручника. Я розумію, що дорослі в більшості своїй не дотиснуть. Але я особисто бачив дітей, що розв’язували цю задачу за півгодини.
Поясню умову. В першому рядку — прибульці. Їх всіх щось об’єднує.
В другому рядку — неприбульці. Тобто, ні у кого з них немає того, що є у прибульців. Якщо ви зрозумієте, що відрізняє прибульців з першого рядка і неприбульців з другого рядка, то в третьому рядку точно зрозумієте, хто прибулець, а хто ні.
Сірникові задачки
Окрема група — сірникові задачі. В інтернеті їх багато, кілька коробок сірників вистачить отримати море задоволення.
Приклад:
Пам’ятаю, як я був вражений експериментом з шістьма сірниками.
Орігамі
Орігамі — ще один цікавий напрям. Можна складати квіти, іграшки. На жабках, складених в техніці орігамі, можна влаштовувати чудові «заскоки» — чия жабка до фінішу доскаче першою.
Ще чудова забава — Flextangles. Разом з шаблонами – кольоровим і творчим. Робиться з одного листа паперу:
Можна ще подивитися цікавого у нас на сайті в розділі «Handmade» і в тематичних пабліках.
Задачі на обговорення
Якось в спільноті вчителів інформатики показав свою задачу:
І отримав дуже цікавий коментар про підтекст. А дійсно, ця задача тягне за собою низку запитань для обговорення з учнями, наприклад:
— Дітей поставили в шеренгу ні їх, ні їх батьків не питаючи. З якого дива? Так можна? В яких випадках?
— Хто буде відповідати, якщо Марія Іванівна помилиться? І що з нею потім робити? Яка у неї відповідальність?
— Чому вирішення проблеми залежить від батьків Хуліганова, які не чують звичайних аргументів? Чому інші батьки не беруться до уваги, а цих слухають? А можна інакше?
— Де верифікація науковим апаратом такого способу пошуку істини?
— Хто ким і як маніпулює в даній історії?
— Чи допустимі такі методи пошуку істини?
— Чи не принижує Марія Іванівна дітей таким алгоритмом пошуку винуватих?
А хто запропонує інший алгоритм пошуку істини? А в межах законодавства?
Таке спілкування принесе користь. Це те саме критичне мислення, про яке пушать в івентних кейсах і розмовляють с дітьми на уроках.
Просте запитання в фіналі
При наявності інтернета, принтера і нелінивого вчителя зібрати свою папку паперової інформатики, погодьтесь, не так і складно.
Ви теж вважаєте, що воно того варто?
Анатолій Анатолійович,
листопад 2023 року